Українці вирушають на Соловки: проща-2009

З 2 по 10 серпня 2009 року триватиме поїздка до Республіки Карелії та на Соловецькі острови (Архангельська область Росії) представницької делегації, сформованої Українським інститутом національної пам’яті за активної участі громадських об’єднань, з-поміж них – «Меморіал» імені Василя Стуса, Всеукраїнське товариство політичних в’язнів і репресованих, «Просвіта», «Пласт» та ін. Кількох авторитетних журналістів і науковців введено до складу делегації за рекомендацією ВБФ «Журналістська ініціатива». Українці візьмуть участь у традиційних міжнародних днях пам’яті жертв політичного терору, що панував десятки років на теренах колишнього СРСР.

Щорічне паломництво до північних меморіалів ось уже втретє поспіль проводиться за державної підтримки – на виконання Указу Президента України Віктора Ющенка «Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937–1938 років». Мова йде про належне вшанування пам’яті репресованих, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам’яті та утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людства.

Варто нагадати, що регулярні поїздки прочан до урочища Сандармох і на Соловецький архіпелаг почалися після того, як у липні 1997 року карело-пітерська пошукова експедиція віднайшла в Медвежогорському районі таємне місце масових страт репресованих. Тієї ж осені одним з перших проклав стежку до меморіальних місць автор цих рядків, досліджуючи події «соловецької трагедії» 1937–1938 років: спочатку відвідав Соловки, а влітку 1998-го – Сандармох. Згодом координатором (на громадських засадах) семи поїздок українців на дні пам’яті був колишній політв’язень Василь Овсієнко. З ним разом відвідали північні краї десятки відомих наших співвітчизників: Олена Голуб, Вахтанг Кіпіані, Тарас Компаніченко, Микола Малишко, Олександр Рябокрис, Леся Сакада-Островська, Надія Світлична, Микола Стратілат, Ярослав Тинченко, Михайло Ткачук та інші. Вирушали під Полярне коло нащадки репресованих-соловчан Веніамін Трохименко (США), Валентина Бовсунівська, Станіслав Волков... Не менш як дві з половиною сотні жителів усіх регіонів країни й брати-українці з-за кордону побували на прощах лише після 2000 року, утворивши на ділі неформальне товариство «Українські Соловки». У різний час вклонилися могилам у карельському пантеоні Іван Драч, Євген Сверстюк, Лариса Крушельницька, Михайло Горинь, Аскольд Лозинський, Дмитро Павличко... Торік вшанував пам’ять жертв ГУЛАГу на біломорських островах Президент України Віктор Ющенко.

У складі цьогорічної делегації 28 осіб. Більшість з них – колишні політв’язні або їхні родичі. Вирушать у дорогу донька репресованого Голови Української головної визвольної ради Наталія Осьмак, онука розстріляних «соловчан» Тетяна Крушельницька зі Львова, колишні політв’язні Вадим Нарет, Фелікс Редько, голова Київського товариства політв’язнів і репресованих Григорій Куценко. У групі творчих працівників – журналісти, письменники, вчені, діячі культури: доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал, лауреати Премії імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності Ірина Шатохіна і заслужений журналіст України Сергій Шевченко (член наглядової ради ВБФ "Журналістська ініціатива"), кобзар Віталій Мороз, телеоператор Володимир Таргонський. Є і студентська молодь з Шевченкового університету: Тетяна Цьомик і майбутня журналістка, літредактор «Урядового кур’єра» Анна Пилипенко (перша з Тернопільщини, друга – з Переяслава-Хмельницького на Київщині), представник скаутської організації «Пласт» Ольга Свідзинська (Львів), історик Андрій Смирнов з Острога на Рівненщині. Священик у складі делегації – Дмитро Присяжний з Боярки на Київщині. Крім того, є прочани з Дніпропетровської області, Житомирщини, Полтавщини, та інших країв. Керівник делегації – начальник відділу організації заходів та протоколу УІНП Олександр Полонський; йому допомагає головний спеціаліст відділу історико-меморіальних заповідників цього ж Інституту Ірина Болтасова.

Триватиме автобусна поїздка 9 днів. Її маршрут проляже через територію Білорусі, Санкт-Петербург, Петрозаводськ, Медвежогорськ, Кемь. Планується, як це було й торік, справити панахиду на Левашовському меморіальному кладовищі, що на околиці російської «північної столиці». Там у період масових репресій, як і в Биківні під Києвом, було скинуто в ями десятки тисяч тіл закатованих. Ознайомитися з місцями жалоби допомагають прочанам представники пітерського Наукового інформаційного центру «Меморіал», яким керує Ірина Фліге.

А у столиці Карелії гостей зустрічатимуть земляки з республіканського товариства української культури «Калина», яке багато років очолює Лариса Скрипникова. Активісти «Калини» 2004 року за підтримки світового українства встановили в урочищі Сандармох (Медвежогорський район) гранітний пам’ятник – Козацький хрест «Убієнним синам України». Як відомо, саме там, у глухому закутку за озером Онего, в роки Великого терору було страчено тисячі людей, з-поміж них – велику групу в’язнів Соловецької тюрми. У розстріляному тюремному етапі (загалом понад 1100 осіб) були, зокрема, представники української інтелектуальної еліти – митці, вчені. Згадаймо лише кілька імен: Лесь Курбас, Микола Зеров, Микола Куліш, Валер’ян Підмогильний, Степан Рудницький, Матвій Яворський, Антін Крушельницький... Там розстріляно відомих державних діячів, священиків, службовців, робітників та селян, звинувачених у так званих контрреволюційних злочинах.

У мітингу біля соловецького каменя, панахиді біля Козацького хреста та в інших заходах у Сандармосі, як очікується, візьмуть участь давні друзі українців, з-поміж них пошуковець і дослідник з Петрозаводська Юрій Дмитрієв та директор Медвежогорського музею Сергій Колтирін. Члени делегації побувають у музеї і неодмінно заїдуть до селища Повенець, де оглянуть споруди Біломорканалу, «ударне будівництво» якого забрало життя майже 100 тисяч людей.

Сьомого серпня українці візьмуть участь у мітингах і молебнях на Соловецьких островах. До них прочани дістануться морським катером з Кемі. Поминальні заходи традиційно проводяться на Алеї Пам’яті в селищі Соловецькому та на Сікирній горі в північній частині найбільшого острова архіпелагу, де в церкві Вознесіння в табірні часи містився штрафний ізолятор (там же нерідко відбувалися й розстріли в’язнів).

Обов’язковий пункт програми на островах – відвідання Соловецького кремля. За імператриці Катерини II в казематах монастирської тюрми тримали чверть віку Петра Калнишевського – останнього кошового отамана Запорозької Січі. Козак гідно витримав випробування й пішов у вічність 112-літнім. У монастирі ж його й поховано. До надгробного каменя та пам’ятника отаманові наші співвітчизники несуть квіти, везуть з України вузлики рідної землі, а ще – відвідують у підхижі Сушила тюремну камеру Калнишевського.

Прочани, як і в попередні приїзди на острови, сподіваються на зустріч з Ольгою Бочкарьовою, працівницею музею-заповідника, яка цікаво, зі знанням справи розповідає про табірну історію Соловків. Як завжди, гості матимуть змогу оглянути визначні природні й історико-культурні пам’ятки, відвідати музейну експозицію, що розповідає про часи ГУЛАГу, покупатися у Святому озері, що біля стін кремля, а екстремали – пірнути в Біле море.

Участь делегації у днях пам’яті висвітлюватимуть телебачення, радіо, друкована преса, зокрема «Експрес-об’ява» та газети Співдружності працівників інформаційних видань України. У серпні докладний фоторепортаж вмістить на своєму сайті www.mediafond.com.ua інформаційний партнер акції Всеукраїнський благодійний фонд «Журналістська ініціатива» (президент Людмила Мех, до речі, учасниця попередньої поїздки української делегації до північних меморіалів). На цьому ж сайті можна ознайомитися з матеріалами про «соловецьку прощу» 2008 року.

Сергій Шевченко

Фото автора