Роздуми над футбольною сенсацією: чому «Динамо» не здобуло албанської «фортеці»...

 

Лідер групи «B» Ліги Європи ФК «Динамо» (Київ) вирушав до Албанії на гру проти аутсайдера «Скендербеу» (Корча) в гарному настрої. Путівку до весняної стадії турніру команда Олександра Хацкевича оформила достроково – перемогою в 4-му турі над швейцарським «Янг Бойз» на його полі. Правда, про реванш у Берні один із журналістів сказав: перемогу «вимучили» (мовляв, у діях «Динамо» бракувало справді чемпіонського футболу). Від фаворита завжди очікуєш гри сильної, стабільної, надто проти клубів, яких не назвеш європейськими грандами.

 

Таким само прохідним для «Динамо» мав бути «Скендербеу». Навіть попри травми кількох гравців основного складу киян, їхнє завдання не здавалося аж надто складним – лише закріпити за собою перше місце без зайвої втрати рейтингових очок. Албанці ж мали іншу мотивацію: виграш – це їхній останній шанс (радше теоретичний) пройти в наступну стадію турніру.

 

      Столиця Албанії Тирана в день матчу порадувала гостей з Києва майже літньою сонячною погодою. Журналісти побували зранку на екскурсії, побачили пам’ятник національному герою цієї країни Скандербегу, на честь якого названо ФК «Скендербеу». Масивна кінна статуя стоїть на площі неподалік башти-багатоповерхівки 5-зіркового готелю «Plaza». Історичний герой неначе зарядив своєю войовничістю футболістів з містечка Корча. Клуб, хоч і не здобув до останнього домашнього матчу в квартеті «B» жодної перемоги, зажив слави колючої, непоступливої команди, яка може зіпсувати нерви фаворитові або пригальмувати просування суперників у турнірній таблиці. Згадаймо хоча б домашні нічиї албанців з «Янг Бойз» (1:1) і белградським «Партизаном» (0:0). Та й у недавньому матчі в Києві гості, граючи традиційно від оборони, першими забили гол і навіть ту мінімальну перевагу утримали аж до початку другого тайму, після чого «Динамо» ефектним (а головне – ефективним) штурмом зламало захисні редути суперника. Підсумок загалом утішний для киян – 3:1, але насторожує, що два тайми на «Олімпійському» грали неначе дві різні динамівські команди... Одна спочатку створює собі проблеми, а друга героїчно їх долає.

 

  Кілька слів про суперника киян. У сезоні 2013/2014 Ліги Європи, нагадаємо, «Скендербеу» зустрівся в плей-оф з одеським «Чорноморцем» (1:0 і 0:1) і в підсумку поступився в гостях у серії післяматчевих пенальті – 6:7. «Снігові вовки» (так ще називають гравців клубу, який має біло-червоні кольори) в сезоні 2015/2016 посіли останнє місце в єврокубковій групі, де грали також «Локомотив» (Москва), «Спортінг» (Лісабон) та турецький «Бешикташ». Тоді запам’яталися домашня перемога футболістів з Корчі над португальцями 3:0 і розгромна поразка «Скендербеу» в Лісабоні 1:5...

 

Минулий сезон балканська команда мусила пропустити на євроарені через санкції (дискваліфікація за договірні матчі), а загалом у домашніх іграх цей клуб часто вигравав у суперників, не обтяжених титулами. Приміром, свого часу не змогли привезти з Албанії навіть нічиєї угорський «Дебрецен» (2011), бакинський «Нефтчі» (2012), «Шахтар» (Караганда) з Казахстану (2013), «Крузейдерс» із Північної Ірландії, молдовський «Мілсамі» (2015) та деякі інші клуби, включно зі згаданими вище одеськими «моряками». І от до цієї когорти додалися київські динамівці – володарі двох престижних клубних трофеїв континенту, хай і далеких 1970–1980-х років...

 

Проте бували в рідних стінах і фіаско албанців: 0:2 проти кіпрського клубу АПОЕЛ (2011); 1:2 у грі з «Динамо» (Загреб, Хорватія) 2014 року в плей-оф Ліги чемпіонів УЄФА; 0:3 проти московського «Локомотива» й 0:1 у грі з «Бешикташем» у Лізі Європи (сезон 2015/2016)...

 

      Головний тренер киян Олександр Хацкевич ще до першого протистояння зі «Скендербеу» сказав: албанці доволі організовано й компактно обороняються, і перехід від оборони до атаки в них теж налагоджений (що підтвердив і виїзний матч 23 листопада – невдалий для «Динамо»). Любителі футболу, звичайно, бачили трансляцію зі стадіону, де господарі не мали активної підтримки вболівальників через ухвалене УЄФА покарання їхньому клубові. Автор цих рядків спостерігав за грою з ложі преси й звернув увагу на таку деталь. У гербі міста Ельбасан, на спортивній арені якого відбувся матч (приблизно за півсотні кілометрів від Тирани), є зображення фортеці. Подумалося: ось і футбольна «фортеця» з назвою «Скендербеу» здебільшого дбала про свою оборону, проте цитаделі «снігових вовків» українці тут не здобули... В чому причина?

 

      На останню виїзну гру кияни прилетіли без семи основних футболістів – це факт. У «лазареті» команди – Сидорчук, Гармаш, Віда, Гонсалес, Кравець, та ще й поберегли Мбокані (до речі, останній, як і президент клубу Ігор Суркіс, святкував 22 листопада день народження). Буяльський, як відомо, пропустив гру через жовті картки. А втім букмекери вперто прогнозували перевагу лідера над аутсайдером. І українці спочатку не розчарували: Циганков відкрив рахунок на 16-й хвилині (це вже третій поспіль м’яч динамівці забивають з передач Морозюка). Однак уже в наступній атаці Лілай швидко відновив рівновагу: дальній удар, рикошет від спини Хачеріді й м’яч несподівано залітає Бущану «за комірець»... Після цього динамівці, граючи першим номером, не раз і не двічі прицільно обстрілювали ворота суперника: щоправда, гол Мораеса австрійський рефері, вгледівши офсайд, не зарахував, а невдовзі бразилець змарнував ще один свій шанс – влучив у поперечину...

 

      Після перерви кияни зазвичай додають у грі, а тут сталося навпаки. За кілька хвилин албанці двічі засмутили оборону киян – 3:1... Скоротити рахунок гості спромоглися лише наприкінці матчу – відзначився дебютант Русин, якого тренер випустив на заміну. Отож остаточний результат на табло 3:2 наскільки сенсаційний, настільки й заслужений – так самокритично вважає, до речі, й форвард киян Бесєдін. Він сказав, що програли заслужено: «Потрібно було просто реалізовувати свої моменти, які в нас були в достатній кількості як у першому таймі, так і в другому. Через це в підсумку й програли цю гру».

 

  Насправді поразки часто мають під собою не одну причину. Показовою є інформація, здобута журналістами зі спілкування по гарячих слідах з Олександром Хацкевичем і футболістами, зокрема з Миколою Морозюком. Наставник помітив, що гравці вийшли з роздягальні (після перерви) якісь невпевнені: «Навіть не можна пояснити тих помилок, яких ми припустилися в другому таймі, особливо в обороні». Морозюк своєю чергою зауважив, що не можна грати «відрізками», як це, на жаль, у команди нерідко виходить: «Десять хвилин граємо, створюємо нагоди, десять хвилин – повний провал. Має бути цілісна гра впродовж 90 хвилин»...

 

До речі, на передматчевій регламентній прес-конференції в Тирані Морозюк, відповідаючи на запитання преси, звертав увагу на те, що зі «Скендербеу» «потрібно з перших хвилин грати агресивно, не давати супернику того, що вони робили в першому таймі гри в Києві. Тобто грати компактніше, агресивніше, доставляти м’яча швидше вперед, не давати того простору, який ми давали супернику». Отже, розуміння завдань і «свого маневру» було. Але після програного матчу в Ельбасані співрозмовник констатував: команда, хоч і виходила на поле з настроєм, у дебюті провалила десять хвилин, розслабилася, коли забила гол, потім провалила початок другого тайму...

 

Чому хлопці починають грати лише після того, як пропускають м’ячі? Запитання не лише до головного тренера, а й до виконавців. Принагідно згадалося, як перед матчем журналісти поцікавилися в Олександра Хацкевича: «Враховуючи, що завдання виходу до плей-оф вирішено, як ви мотивуєте гравців на матчі Ліги Європи?» Відповідь була така : «У «Динамо» одна мотивація – виходити й перемагати...».

 

  На післяматчевій прес-конференції головний тренер визнав, що гра команди в обороні була просто жахливою. Журналісти погодилися й зайвими запитаннями не турбували засмученого наставника. До готелів у столиці Албанії київська делегація повернулася після опівночі. 

 

У наступній міжнародній зустрічі, нагадаємо, 7 грудня «Динамо» воюватиме за перше місце з белградським «Партизаном». І хоч «біло-синіх» влаштує вдома навіть нічия, підопічним Олександра Хацкевича не варто про це думати – лише битися за перемогу всі 90 хвилин! Тільки так на трибуни, крім відданих фанів, прийде глядач і, хочеться вірити, буде цьогоріч фініш групового турніру Ліги Європи на мажорній ноті.

 

Сергій Шевченко, «Вектор ньюз»

 

Ельбасан – Київ

 

Фото автора і fcdynamo.kiev.ua