«Більшість районних та обласних ЗМІ нині опинилися на межі виживання», – учасники засідання НСЖУ

Як налагодити роботу після реформування, де шукати підтримки та додаткових засобів до існування роздержавленим ЗМІ – ці та інші питанні обговорювали редактори обласних та районних газет під час засідання Громадської ради при Держкомтелерадіо, що днями проходило в стінах НСЖУ.

 

Керівники видань мали нагоду поділитися наболілими питаннями, почути поради колег, які вже пройшли роздержавлення і мають досвід роботи в статусі незалежного ЗМІ. Більшість присутніх хвилювало фінансове питання – де взяти гроші на утримання газети.

 

– Власне, це і є головна проблема, чому більшість державних газет не поспішають роздержавлюватися. Влада погрожує: як тільки вони підуть у реформування, дотація припиниться, – відзначає голова Черкаської обласної організації НСЖУ, директор ТОВ «Черкаський край» Тетяна Калиновська. – Намагалися говорити з обласною владою про адресну фінансову допомогу комунальним ЗМІ, як це було зроблено на Львівщині та Вінниччині. Проте у відповідь чуємо, що працюємо на рівні інших газет, що існують в інформаційному просторі, тому маємо виживати самі. Хоча, я завжди наголошую на тому, що в приватних ЗМІ є власник, а у нас власник – трудовий колектив, який працює тільки з папером, комп’ютером та ручкою. Тому без державної допомоги вижити дуже складно, особливо районним, малотиражним виданням.

 

Виконуюча обов’язки головного редактора обласної газети «Запорізька правда» Наталія Зворигіна також наголошує на потребі у державній фінансовій підтримці.

 

– Хто подбає про імплементацію державної політики в регіонах? Приватні видання цього не робитимуть. Область у нас російськомовна, наближена до зони бойових дій. Ми єдина в регіоні україномовна газета, яка висвітлює актуальні події Запоріжжя та країни загалом, – розповідає пані Наталія. – Газета затребувана, адже попри розвиток сучасних технологій і мережі Інтернет, у селах джерелом інформації лишаються друковані видання. Аби на сьогодні випускати видання, доводиться багато чим жертвувати, і в першу чергу мова йде про достойну заробітну плату для колективу. Тож, як на мене, держава має бути зацікавлена в підтримці та розвитку таких ЗМІ.

 

Секретар НСЖУ, директор ТОВ «Обрії 1919» (м. Ізюм, Харківська область) Костянтин Григоренко відзначає, що нині в країні є регіони-аутсайдери за кількістю роздержавлених ЗМІ. У першу чергу мова йде про Запорізьку, Дніпропетровську, Львівську та Закарпатську області. В останній, до речі, з 14 редакцій – жодної реформованої.

 

– На цю статистику однозначно впливає реформа децентралізації. За нашою аналітикою, в тих областях, де процес реформування пройшло мало газет, мляво проходить і процес децентралізації, утворення ОТГ. І тут головну роль відіграє державна влада, – ділиться спостереженнями президент Української Асоціації медіа бізнесу, член Громадської ради при Держкомтелерадіо Олексій Погорєлов. – Також нині важливо провести реформу передплати і дистрибуції газет. Адже всі видання найближчим часом чекає подвійне збільшення тарифів Укрпошти. Тож нині важливо всі зусилля спрямувати на зміну процесу доставки преси, можливо, створення альтернативи.

 

 

Уже рік вінницьке видання «Вісті Тепличчини» – незалежне. За цей час, розповідає керівник підприємства Ірина Лукащенко, довелося пережити чимало труднощів.

 

– Але ми вистояли і не втратили свої тиражі, чим дуже пишаємося, – відзначає пані Ірина. – Власне, в нашому регіоні роздержавитися встигло приблизно половина комунальних ЗМІ. Сам процес реформування, з першого погляду, пройшов без проблем і надмірних навантажень. Складнощі почали з’являтися згодом, зокрема з фінансуванням, приміщеннями. Але й ці негаразди, хто хоче, зможе подолати. Адже з власного досвіду знаємо: навіть у сільській місцевості газети можуть виживати, якщо вони дають якісний контент.

 

Процес реформування пройшла пулинська районна (Житомирська обл.), яка реформувалася в ТОВ «Медіацентр «Вісті». Щоправда, тут обійшлося не без проблем і перешкод з боку співзасновника – місцевої РДА. Та завдяки втручанню НСЖУ це питання вдалося вирішити: потрапивши до списку «Ворогів преси» за підсумками 2017 року, голова райадміністрації пішов на поступки й підписав необхідні документи. 

 

– Дуже вдячні спілці за теку вагому допомогу, – каже керівник видання Ольга Бортнікова. – Зараз, як незалежне ЗМІ, вчимося жити, стаємо на ноги. Як і колеги з інших регіонів, змушені вишукувати кошти для роботи. Адже вже кілька років не отримували дотацій, а співпрацювали з місцевою владою на угодах. Та через адмінреформу наші партнери коштів на висвітлення діяльності не мають. Тож ми фактично надаємо спонсорську допомогу й публікуємо практично безкоштовно. Бо розуміємо, що ця інформація має неабияке соціальне значення. Та попри все, такі речі треба закладати в кошторисах, щоб держава їх фінансувала. Адже впоратися самотужки з викликами сучасної економіки нам важко.

 

Ситуацію, в якій нині змушені виживати місцеві ЗМІ, президент Всеукраїнського фонду «Журналістська ініціатива», член Громадської ради при Держкомтелерадіо Людмила Мех називає катастрофічною.

 

– Свого часу я була редактором районної газети на Київщині, згодом редактором всеукраїнського журналу, а в 90-ті роки – одним із керівників Національної спілки журналістів України, зокрема заступником голови з міжнародних питань і зв’язків. Тож маю неабиякий досвід роботи в медіа-сфері, і наголошую, що нині дуже непрості часи. Ті питання, які ставить життя, надто економічні обставини, позначаються на тиражах, – переконана Людмила Мех. – З іншого боку, маю сподівання, що ситуація зміниться. Дуже уважно слідкую за роботою Національної спілки й у захваті від дій керівництва. Ви самі залишилися, хто воює і не боїться влади. Ви робите правильну, благородну справу – захищаєте журналістів та медійний простір України.

 

За матеріалами прес-служби НСЖУ