Київський прес-клуб за підтримки Мінінформполітики та Українського інституту соціологічних досліджень ім. О. Яременка 17 грудня провів у медіацентрі «Територія реформ» (конференц-зала НСЖУ) за участю експертів і журналістів круглий стіл «Судова трансформація: об’єктивно про найскандальнішу реформу останніх років».

 

Основні теми дискусії такі: нова система кваліфікаційного оцінювання суддів (результати, здобутки, зона розвитку); законодавче підґрунтя судової реформи, процес напрацювання й прийняття досконалої нормативно-правової бази; «негативний контекст»: інструменти протидії скептичним настроям у суспільстві з приводу проведення судової реформи.

 

Показник рівня довіри суспільства до українських судів – 16 % (за даними Програми USAID «Нове правосуддя»). На початку року була опублікована інша статистика – 0,5 % опитаних українців вважають роботу судів задовільною, а 3,3% – радше задовільною (фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, програма сприяння громадській активності «Долучайся!» USAID). Про що свідчить різниця в показниках, як змінила реформа українські суди, які успіхи й провали нової системи атестації суддів та чи вдалося громадськості стати інструментом контролю роботи суддівського апарату?

 

Об’єктивно оцінити роботу судової системи як однієї з фундаментальних засад демократії мали змогу учасники круглого столу. Серед них: Віталій Титич, адвокат, координатор Громадської ради доброчесності; Богдан Пошва, суддя Верховного Суду України, заслужений юрист України; Юрій Кармазін, політичний діяч, суддя, народний депутат України 2–4-го та 6-го скликань; Катерина Бутко, координаторка проекту PROSUD; Людмила Слива, менеджер проектів кампанії «ЧЕСНО. Фільтруй суд!» ГО «Центру демократії та верховенства права»; Едуард Багіров, голова правління міжнародної правозахисної організації «Міжнародна ліга захисту прав громадян України»; Михайло Савва, голова правління Експертної групи "Сова", доктор політичних наук; Марина Ансіфорова, журналіст програми «Наші гроші з Денисом Бігусом»; Юрій Лісничий, директор ГО «Інститут аналізу і прогнозування».

 

 

Віталій Титич зазначив, зокрема, що ефективність діяльності Громадської ради доброчесності, на жаль, незадовільна, без належної підтримки рада своєї функції не виконала: цей інструмент себе не виправдав, бо система не бажає співпраці. Богдан Пошва, продовжуючи обговорення порушених питань, звернув увагу на проблеми кваліфікаційного оцінювання суддів. І як суддя Верховного Суду України особливо наголосив на тому, що суддів на ділі процесуальним законом позбавлено права здійснювати правосуддя – це серйозна помилка, яка, на жаль, тривалий час не виправляється. Не можна в питаннях судової реформи порушувати чинну Конституцію і статті Кримінального кодексу України.

 

 

 

Політик Юрій Кармазін вважає, що Громадській раді доброчесності свідомо не дали виконувати її функції. «Судову владу й Верховний Суд поставлено на коліна», сказав політик і звинуватив у цьому структури влади.

 

Едуард Багіров наголосив на слабкій захищеності суддів і їхніх рідних. А щодо громадських організацій зазначив, що влада часто намагається лише використовувати їх в політичних інтересах. Судову реформу треба проводити, але – справжню, реальну. Висловив надію, що міжнародні партнери України сприятимуть тому, аби в державі змінилася система так, щоб ніхто «згори» не командував суддями.

 

 

Керівник Київського прес-клубу Юрій Пересунько нагадав, що Україна де-юре – парламентсько-президентська республіка, отож на законодавчому органі лежить дуже велика відповідальність, зокрема й у розв’язанні питань судової реформи.

 

Михайло Савва як науковець зупинився на питаннях функціонування в Україні суду присяжних (назвав його «судом справедливості»), а також вів мову про концептуальні провали в судовій реформі. Промовець вважає, що суд присяжних радикально змінить рівень довіри суспільства до судів.

 

 

 

 

Журналістка Марина Ансіфорова звернула увагу, зокрема, на важливі питання кваліфікаційного оцінювання суддів, а також висвітлення реформи. "Треба говорити точніше, простіше про це", – сказала пані Марина. Судова реформа має бути зрозумілою суспільству. 

 

Проведено також телеміст з Литвою, в якому взяв участь Альфонсас Вайшвіла – литовський габілітований доктор права, що багато років працював завідувачем кафедри філософії права Литовського університету права у Вільнюсі (нині – Університет Миколаса Ромеріса). Вчений поділився досвідом функціонування судової системи в його державі та відповів на запитання учасників круглого столу. Судей у Литві призначають на посади з урахуванням висновку психолога, оскільки суддівство – робота надзвичайно відповідальна, зазначив експерт. Модератор дискусії – президент ВБФ «Журналістська ініціатива» Людмила Мех.

 

 

 

 

Фото Сергія Шевченка