Фотовиставка в творчій спілці – журналістська ініціатива

У прес-центрі Національної спілки журналістів України в Києві 22 лютого презентовано фотовиставку – 45 світлин, що розповідають про роботу журналістів українських і міжнародних медіа на столичному Євромайдані. Це світлини з творчих доробків фотомайстрів Олександра Клименка, Миколи Білокопитова, Станіслава Чернія, журналістів Сергія Шевченка, Юрія Луканова та інших.

 

  – У НСЖУ ми хочемо згадати роль українських журналістів у тих подіях і поділитися спогадами часів Майдану, – сказав на презентації фотопроекту голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Зазначу, що не так легко збирати матеріали про роботу журналістів у ті часи, фотокори ж часто фіксували буремні події на Майдані в Києві, в регіонах, але не себе на місці подій. Ця зустріч – нагода згадати, що рухало кожним із нас п’ять років тому, показати, що ми пишаємося мужніми колегами, які були на Євромайдані, а нині працюють як репортери на передовій на Сході країни.

 

Учасниця презентації журналістка ТСН телеканалу «1+1» Наталія Нагорна наголосила, що в ті роки відбулася не лише Революція гідності, а й революція «журналістської наївності».

 

– Коли на початку подій на Майдані нам здавалося, що жилетка з надписом «преса» може нас захистити, то згодом рожеві окуляри впали й ми добре засвоїли, що спецмаркування – не захист від куль, – сказала пані Наталія. – А ці фото настільки потужні, бо нам усім здавалося, що знімаємо кіно, а в кіно нічого поганого трапитися не може. Думалося: «У мене ж не прилетить, я ж нічого поганого не роблю, я – лише журналіст»… Тут є і моє фото – я у формі Червоного Хреста. І це дуже символічна світлина, яка наголошує, що кожен журналіст раз на півроку має проходити курси першої невідкладної допомоги – це «шматок» нашої роботи. Майдан став дуже важливим майданчиком для підготовки. Підготовки до випробувань війни. Найголовніше, що ми маємо зробити, законсервувати досвід роботи в надзвичайних умовах міста. Ми повинні готувати абсолютно нових журналістів, які будуть вміти працювати в таких екстремальних умовах.

 

Один з авторів світлин фотовиставки, журналіст газети «Голос України» Олександр Клименко був поранений 19 січня 2014 року.

 

– Тоді мій Майдан закінчився, адже я потрапив до госпіталю. Дивився соцмережі й заздрив колегам, що вони в центрі подій. Після них мене навіть звинувачували правоохоронні органи в незаконній діяльності, згодом я став свідком, а потім визнали й постраждалим… Загалом же статус журналіста в нашій країні не визначений: от, приміром, зараз чимало колег працюють у гарячих точках на Сході країни, проте в разі поранення або загибелі ми не знаємо, на які компенсації можемо претендувати самі, або наші рідні. Потрібно вносити якісь зміни до чинних законів, – вважає пан Олександр.

 

Куратор фотовиставки й один з авторів світлин Сергій Шевченко на презентацію виставки приніс пам’ятну річ з тих подій – гільзу, яку підібрав 21 лютого на вулиці Грушевського, де стояв спецзагон міліції «Беркут».

 

– Власне, і більшість моїх фото, що тут експоновані, саме з того дня, коли був ранок перемоги Євромайдану, – розповів Сергій Шевченко. – Ці світлини мають нагадувати владі й усьому суспільству – журналістів не можна бити, вони ж виконують важливу суспільну функцію.

 

Від першого до останнього дня працювала на Майдані й журналістка Богдана Бабич, яка спільно з колегами вела онлайн-трансляції.

 

– Ми також не були винятком, і, як уже казали колеги, мали ілюзії, що зелені жилетки із надписом «преса» нас захистять. Але, коли почалися події на Грушевського, в нашому «СпільноТВ» було 11 поранених, і ми бачили, що стріляють просто в журналістів. Є відповідні фото й відеозаписи, – каже Богдана Бабич. – Ми не звикли до військової журналістики, до того, що в журналістів стріляють, тому були необережними, а тепер добре знаємо, що треба бути до всього готовими.

 

Журналіст Юрій Луканов, один із авторів світлин, розповідає, що за своє професійне життя побував у багатьох гарячих точках: висвітлював і ліквідацію наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС та землетрусу у Вірменії, робив репортажі з мітингів протестів в Польщі. Але те, що пережив під час Майдану на вулиці Банковій – не забуде ніколи.

 

– Тоді в нас над головою літали каменюки, гранати, кулі... Шоломів на головах не було – ніхто просто не сподівався, що його може якось зачепити. Власне, 1 грудня 2013 року для журналістів стало днем, коли ми прокинулися в іншій реальності. Відбулася зачистка Майдану і всіх журналістів, що працювали на місці подій, було жорстоко побито. Прийшло розуміння, в якій ситуації насправді опинилися, – розповідає пан Луканов.

 

Ще один з авторів світлин фотожурналіст Микола Білокопитов на Майдані фотографував і своїх колег, щоб показати, в яких важких і небезпечних умовах їм доводилося працювати.

 

– Під час Революції пережив чимало: двічі мене було поранено – в руку гумовою кулею, згодом у ногу, ті кулі зберігаю й досі. Якось побачив ув об’єктив фотокамери, що в мене цілиться один із «беркутівців». Було також, дивом врятувався від кулі, коли послизнувся на кризі – цієї миті відчув, як поруч щось пролетіло. Озирнувся й побачив, що то була куля, – розповідає журналіст. – Ті дні стали справжнім випробуванням і для репортерів, і для всього українського суспільства. Тож ця виставка, і світлини з тих подій – надзвичайно важлива частина нашої історії, яку потрібно пам’ятати…

 

Отже, на виставкових світлинах – звичайні репортерські будні Євромайдану.

 

Минуло п’ять років... Дехто з колег від часів Революції гідності виконував свій професійний обов’язок і в інших гарячих точках – у Криму, східних областях країни...

 

Олександр Клименко, який зазнав осколкових поранень на вулиці Грушевського в столиці, приходив на місце подій знову, навіть на милицях – висвітлювати Майдан. А згодом не міг не бути серед найактивніших фотолітописців військової звитяги українців на передовій боротьби проти держави-агресора. Олександр – автор друкованого видання «Фронтовий альбом», має в активі низку персональних фотовиставок, учасник міжнародних і національних творчих конкурсів.

 

Автор-упорядник фотоальбому «Майдан гідності» – спецвипуску альманаху «Київський журналіст», нині секретар НСЖУ Сергій Шевченко також фіксував історичні події в столиці й водночас – репортерські будні на Майдані: робив зйомки на початку мирних протестів у листопаді 2013-го, у грудні й січні, а відтак – коли пролилася кров Героїв Небесної Сотні... Дата 21 лютого на світлинах – це ранок перемоги Євромайдану.

 

 

У Києві в ті дні й місяці працювала преса зі всього світу. Увага планети була прикута до України – до народної оборони її цивілізаційного вибору європейського шляху розвитку, до боротьби з несправедливістю.

 

В експозиції використано світлини, свого часу надані авторами для тематичних виставок у НСЖУ, зокрема «Журналісти на передовій» (2015) та інших. Роботи з попередніх виставок доповнено новими, які експонуються вперше – з нагоди 5-річчя перемоги Революції гідності.

 

Ініціатор і організатор фотовиставки – Національна спілка журналістів України, творчу підтримку надав Всеукраїнський благодійний фонд «Журналістська ініціатива».

 

За матеріалами прес-служби НСЖУ

 

Фото Людмили Мех і Олександра Клименка