"Київський ранок" на Суспільному телебаченні: розповідь про Японський проект

    Учасники Японського проекту 23 травня були гостями в студії прямого ефіру програми "Київський ранок" Центрального каналу Суспільного мовлення. Очільник асоціації "Фонд за безпеку продуктів харчування і життя" Джунічі Ковака з міста Сайтама і президент ВБФ "Журналістська ініціатива" Людмила Мех відповіли на запитання ведучих програми. Нарівні з Національною спілкою журналістів України фонд "Журналістська ініціатива" є основним інформаційним партнером Японського проекту серед журналістських організацій.

 

"Київський ранок" – це ранкова програма Київської регіональної філії Суспільного мовника, колишнього "Центрального Каналу", а тепер UA:Київ, яка є обов’язковою для всіх регіональних філій НСТУ (ефір з 7 до 9 ранку із трьома блоками новин "За Київським часом"). Цільова аудиторія програми – жителі Київщини й столиці.

 

  Гості студії вели мову про втілення Японського проекту в Україні, спрямованого на оздоровлення дітей, які зазнають впливу радіаційного забруднення довкілля після аварії на АЕС у Чорнобилі. Джунічі Ковака зазначив, зокрема, що сподівається на підтримку в цій справі не лише громадських організацій, а й урядів двох країн.

 

Сьогодні японські активісти зустрінуться також у Києві з керівництвом Центрального комітету Профспілки працівників атомної енергетики та промисловості України. В організації цієї зустрічі колегам сприяє редакція всеукраїнської газети "Профспілкові вісті" (головний редактор Олексій Плаксін).

 

Нагадаємо, більш як шість років триває в Україні спільний проект (із залученням українських вчених та дослідників), у якому провідну роль відіграє фонд з Країни вранішнього сонця. Гості, що прибули з м. Сайтама, вивчають питання безпечного харчування на радіоактивно забруднених територіях, які з’явилися внаслідок техногенної катастрофи на Чорнобильській АЕС у квітні 1986 року, а згодом, у березні 2011-го, зі схожими проблемами стикнулася Японія, коли там сталася масштабна аварія на АЕС «Фукусіма-1».

 

Як розповів пан Ковака, він заснував 1984 року неурядову організацію (нині це фонд), що серйозно вивчає питання впливу на здоров’я людини продуктів, які містять консерванти, канцерогени та інші шкідливі речовини. Після аварії на АЕС Фукусіма-1 фонд став приділяти більше уваги вивченню питань протидії радіаційному забрудненню харчових продуктів і поліпшенню здоров’я дітей – тобто майбутніх поколінь. Об’єднавши понад чотири тисячі небайдужих співвітчизників – представників різних професій – у структуру, яка акумулює доброчинні пожертвування, видає журнал і реально допомагає багатьом людям не лише в своїй країні, а й жертвам Чорнобиля.

 

Проект в Україні розпочали в листопаді 2012 року. Спочатку це була волонтерська допомога пана Коваки окремим українським сім’ям з дітьми, постраждалим від катастрофи на ЧАЕС. Почали працювати з трьома родинами із села Бігунь Овруцького району на Житомирщині (11 дорослих і 6 дітей), а згодом, для порівняння, залучили ще вісім сімей переселенців у Ковалині Переяслав-Хмельницького району Київщини (24 дорослих і 23 дитини), які мають проблеми зі здоров’ям. У раціоні цих сімей деякі місцеві продукти (м’ясо, молоко, річкову рибу) замістили екологічно чистими – перевіреними на вміст цезію і стронцію. Рекомендувалося взагалі відмовитися від споживання грибів як найбільших накопичувачів радіоактивних елементів. Далі проект розвивався так, що значно більшій кількості сімей мешканців забруднених територій і відносно чистих, видавали мінеральні добрива. Внесення їх у ґрунт – на городи, пасовища – є ефективним засобом проти накопичення небезпечних елементів у рослинах. Адже цезій і стронцій за молекулярною формою такі самі, як калій і натрій, і якщо цих корисних елементів рослині не вистачає в ґрунті, то вона «тягне» радіоактивні.

 

Нині програма проекту істотно розширена, налагоджена співпраця з вітчизняними науковцями в галузі медицини та радіобіології. Завдяки їхнім спеціальним дослідженням у рамках проекту, а також підготовленим експертним висновкам і рекомендаціям, було запроваджено системний контроль якості харчування і вживання безпечних продуктів учасниками окремого експерименту. Проведено й рекультивацію ґрунтів під випаси худоби, внесено мінеральні добрива на присадибні ділянки жителів, зокрема в селах Бігунь, Піщаниця, Можари, Радинка, Овсюки, Нові Мартиновичі, Ковалин, Єрківці, Стовп’яги. Півтора року тому до проекту долучили школярів смт Народичі. Японські доброчинці на чолі з паном Ковакою періодично відвідували українські сім’ї і розпитували їх про самопочуття як суб’єктивний фактор результативності цього проекту.

 

– Нас найбільше цікавить стан здоров’я дітей, які мешкають на забруднених після атомної аварії територіях і споживають вироблені там же продукти, – розповідає пан Ковака. – Важливо знати, як впливають на організм малі дози радіації елементів із тривалим періодом розпаду – стронцію, цезію. Ці знання допоможуть запобігти можливим тяжким наслідкам і зберегти здоров’я дітям як в Україні, так і в Японії, де так само сталася масштабна аварія на АЕС. Ми вивчаємо, як можна звести негативний вплив до мінімуму. І прагнемо матеріально допомогти сім’ям, які погодилися брати участь у нашому проекті.

 

ПРОПОНУЄМО ПЕРЕГЛЯНУТИ ЦЮ ТЕЛЕПРОГРАМУ.

 

Фото Сергія Шевченка