Співпраця небайдужих громадян триває

  Про Японський проект в Україні широко розповіли ЗМІ Дніпропетровщини і Запорізької області, в якій функціонує потужна АЕС. Вміщуємо посилання на актуальні публікації регіональних ЗМІ, а також на статтю всеукраїнської газети "Профспілкові вісті". До організації та підготовки семінару в Києві та відповідних інформаційних матеріалів безпосередньо має стосунок і ВБФ "Журналістська ініціатива".

 

https://moi-nikopol.online/articles/8516-japonskij-proekt-v-ukraini-1/
https://moi-nikopol.online/articles/8516-japonskij-proekt-v-ukraini-2/
https://moi-nikopol.online/articles/8622-japonskij-proekt-v-ukraini-3/

 

http://rost-info.com.ua/%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%B8/%D1%87%D0%B0%D0%B5%D1%81-%D1%84%D1%83%D0%BA%D1%83%D1%81%D1%96%D0%BC%D0%B0-1-%D0%B4%D0%B2%D1%96-%D0%B1%D1%96%D0%B4%D0%B8-%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD-%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85-%D0%B4.html

 

http://rost-info.com.ua/%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%B8/%D1%8F%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82-%D0%B2-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96-%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94.html

 

http://ntm.net.ua/last-news/specreport/11106-dv-bdi-odin-shljah-do-zclennja-lchornobilr-ta-lfukusma

 

      Відповідну тематичну публікацію "Співпраця небайдужих громадян триває" вмістила, нагадаємо, всеукраїнська газета "Профспілкові вісті", головний редактор якої заслужений журналіст України Олексій Плаксін, багаторічний активіст ВБФ "Журналістська ініціатива", став також співорганізатором зустрічі японських активістів з лідерами Атомпрофспілки.

 

Співпраця небайдужих громадян триває


Черговий приїзд до України групи представників японської громадської організації «Фонд за безпеку харчування та жит­тя» був позаплановим. Його очільник, він же редактор од­нойменного журналу, Джуні­чі Ковака та заступник редак­тора Марута Харуе прийняли запрошення партнера – міжна­родної організації «Союз Чор­нобиль» виступити на симпозі­умі чергового конгресу цього об’єднання. Захід відбувся в м. Києві, у Національному нау­ковому центрі радіаційної ме­дицини Національної академії медичних наук України.

 

П ісля змістовної доповіді, яку ви­голосив перший заступник гене­рального директора з наукової роботи ННЦРМ Віктор Сушко, було надано слово гостям. Джу­нічі Ковака докладно розповів про здобутки й перспективи Японського проекту в Україні, а Кенічі Асано, журналіст, колишній професор Університету Досіся в Кіото, привернув увагу аудиторії до проблем, спричинених аварією 2011 року на АЕС «Фукусіма-1».

 

Того ж дня на VII конгресі МО «Союз Чорно­биль» делегати ухвалили перейменувати орга­нізацію, яка відтепер називатиметься Міжна­родна організація інвалідів і жертв техноген­них катастроф «Союз Чорнобиль – Фукусіма». Затверджено програму її заходів з нагоди 35-річчя Чорнобильської катастрофи й 10-річчя аварії на АЕС «Фукусіма-1».

 

Серед представників різних країн, відзна­чених на конгресі за багаторічну плідну гро­мадську діяльність, Джунічі Ковака удостоє­ний нагород двох об’єднань «чорнобильців».

 

Увечері того ж дня відбулося спілкування українських журналістів з японськими коле­гами. Як і торік на всеукраїнському семінарі «Дякуємо тобі, Україно!», інформаційними партнерами у висвітленні основних заходів проекту стали Всеукраїнський благодійний фонд «Журналістська ініціатива», Націо­нальна спілка журналістів України та колек­тив телерадіокомпанії «Альта» з Переяслав- Хмельницького району на Київщині, дирек­тор якої Олег Ярмоленко є координатором Японського проекту в Україні.

 

Цю своєрідну презентацію ЗМІ доповнили особисті знайомства з головними редакторами всеукраїнських видань: журналу «Аграрний тиждень. Україна» Наталією Черешинською, тижневика «Культура і життя» Євгеном Буке­том, редакторами газет з районів, де чорно­бильська тематика особливо актуальна: Андрі­єм Майоровим із Народичів на Житомирщині та Максимом Кравченею з Макарівщини Київ­ської області. Гості подякували за висвітлення проекту активістам ВБФ «Журналістська іні­іатива» Сергієві Шевченку – спецкору міжна­родної інформаційної агенції «Вектор ньюз», Марічці Веремчук зі Львова, яка друкується в газеті «Високий Замок», Володимирові Гляд­ченку – головному редакторові газети «Про­спект трубників» з Нікополя, Михайлові Ско­рику – власкору газети «Сільські новини» (м. Дніпро), Валентині Саєнко – головному ре­дактору регіональної ТРК «Веселка» (м. Світ­ловодськ), а також творчій групі журналістів ТРА «Новий Чернігів» (торік визнана НСЖУ найкращим регіональним телеканалом Укра­їни) та Юрію Варенику – директорові ТРК «Авіс» із Київського Полісся.

 

Наступний день розпочався обговоренням діяльності «Асоціації освітян за безпечне майбутнє» – громадської організації, залуче­ної до проекту. Вступне слово виголосив Джунічі Ковака. Учасники заходу перегляну­ли відеофільм регіональної ТРК «Альта» про Японський проект в Україні. Фільм популяр­но розповідає про здобутки громадськості двох країн у справі оздоровлення дітей на те­риторіях, що постраждали внаслідок Чорно­бильської катастрофи.

 

На конференції виступив очільник ГО «Асо­ціація освітян за безпечне майбутнє» Микола Слепенчук. Він розповів про роботу освітнього закладу, який очолює на Житомирщині в селі Піщаниця Овруцького району, а також проде­монстрував виготовлену тематичну пам’ятку для населення, що проживає на забруднених радіонуклідами територіях. Відтак слово взяв Анатолій Невмержицький – директор школи в Овручі (у цьому закладі загальної середньої освіти нині навчаються 800 дітей, загалом же до проекту залучено понад 2400 учнів з кількох областей України). Далі заступник директора Овсюківської школи Ксенія Середа (Гребінків­ський район, Полтавщина) розповіла про участь у проекті, адже саме в цей регіон після трагічних подій 1986 року переселили жителів забруднених територій Полісся. Директор шко­ли Ігор Зубенко з Пирятинського району (Пол­тавська область) розповів, що й у назві їхнього поселення Нові Мартиновичі залишено істо­ричну назву села, що нині безлюдне... Дирек­тор школи Тетяна Мазур (Можарівська школа, Житомирщина) та інші освітяни, зокрема з Пе­реяслав-Хмельницького району на Київщині (Марина Кравець, Олександра Бойко), підтвер­дили користь від заходів, які започаткували й проводять в Україні японці. Імунітет школярів підвищився, цінують педагоги й усебічну ува­гу до їхніх закладів, у яких поліпшуються по­бутові та інші умови навчання школярів.

 

Пан Ковака поінформував також про допо­могу, надану одному з учасників проекту – ди­тині-інваліду. Нині хлопець, який був майже нерухомим, після масажів прогресує, і є надія, що почуватиметься набагато ліпше, ніж це було на початку проекту. Педагоги розповіли також про дитину-інваліда Михайла Шинкаря, який нині навчився навіть їздити велосипе­дом, про що раніше міг тільки мріяти.

 

Модератор заходу Людмила Мех розповіла про власний життєвий досвід, пов’язаний з Чорнобильською катастрофою. А координатор Японського проекту в Україні Олег Ярмоленко запропонував учасникам конференції перегля­нути відеозапис телепрограми, зробленої за підсумками цьогорічного візиту українських журналістів до Японії.

 

У другій частині конференції виступив український вчений Микола Лазарєв (Націо­нальний університет біоресурсів і природокористування України). Він розповів про особли­вості нинішнього стану забруднених радіону­клідами територій в Україні й про те, як до­свід Японського проекту використовується для поліпшення здоров’я населення. Доцент кафедри радіології зазначив: «Відповідно до природних процесів, радіоактивність рослин, зокрема лісових грибів, які активно вбирають радіонукліди з ґрунту, буде зменшуватися вдвічі кожні 30 років. Отож на територіях України, що постраждали внаслідок атомної катастрофи, в післячорнобильський період наявний цезій у ґрунті (у лісах, на пасовищах тощо) становитиме небезпеку щонайменше ще років 300. Тому не можна нехтувати оздо­ровленням дітей – саме на це звертають увагу пан Ковака і його однодумці, які приїздять до України допомогти людям. Один приклад: до початку фінансування коштом японського фонду деяких процесів у Народичах на Жито­мирщині радіоактивність молока становила 270 бекерелів на літр, а вже за 5 років у пасо­вищний період вона становить лише від 4 до 16 бекерелів на літр. Як бачимо, різниця істот­на. Звичайними методами, внесенням калій­них мінеральних добрив, якість продукції можна поліпшити в десятки разів».

 

Після робочої частини заходів відбулася прес-конференція за участю ініціаторів Япон­ського проекту та експертів.

 

Наступного дня японці відбули до Жито­мирщини, де традиційно, шостий рік поспіль, зустрічаються з родинами, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, і реально їм допома­гають. У четвер, 23 травня, після прямого ефіру в програмі «Київський ранок» Центрального каналу суспільного мовлення, зустрічі в редак­ції та ознайомлення з пам’ятними місцями Ки­єва, делегація відбуде до Токіо.

 

ЛЮДМИЛА МЕХ,

ЗАСЛУЖЕНИЙ ЖУРНАЛІСТ УКРАЇНИ

 

ФОТО СЕРГІЯ ШЕВЧЕНКА