Інформаційні матеріали з корисними порадами, як оздоровлювати людей в умовах радіоактивного забруднення довкілля, вийшли друком у Країні вранішнього сонця – про це повідомив Національну спілку журналістів України офіс Японського фонду майбутніх поколінь (Japan Offspring Fund) з міста Сайтама – ініціатор відомого в Україні Японського проекту.

 

Примірники видання, ілюстрованого статтею київської журналістки Марини Кривди «Щоб спільно боротися з чорнобильським лихом» (газета «Голос України» від 25.05.2019 № 97) японці надіслали також інформаційному партнерові проекту – Всеукраїнському благодійному фонду «Журналістська ініціатива», який очолює Людмила Мех. Цей фонд як співорганізатор інформаційних заходів другий рік поспіль надає підтримку японським колегам і громадським активістам в їхній доброчинній і просвітницькій діяльності, пов’язаній, зокрема, з подоланням наслідків аварій на об’єктах атомної енергетики.

 

  – Двома мовами, японською і українською, в новому виданні подано його назву «Ви станете здоровішими», а також заголовки розділу «Уникайте радіоактивного забруднення» та всіх основних підрозділів, що стосуються організації безпечних умов проживання й харчування людей, – розповіла Людмила Мех. – Мета розповсюдження буклета – якомога ширше донести корисні поради населенню, що може більшою чи меншою мірою зазнавати впливу малих доз радіації після відомої аварії 2011 року на АЕС «Фукусіма-1». Керівник Японського фонду майбутніх поколінь Джунічі Ковака, який у себе на батьківщині редагує журнал відповідної тематики, готуючи буклет, використав досвід постчорнобильської України. Фахівець прагне зацікавити уряд своєї країни результатами досліджень, проведених спільно з українськими вченими, й залучити органи влади, державні ресурси до підтримки зусиль громадських активістів, що дбають про охорону здоров’я майбутніх поколінь. Набутий досвід – важливий не лише для України і Японії, він важливий для людства, упевнений пан Ковака, оскільки на всій планеті атомна енергія й далі активно використовується, а техногенні ядерні катастрофи за своїм впливом на довкілля мають глобальний характер.

 

Нагадаємо, в Японському проекті в Україні беруть участь 12 шкіл із Житомирської, Київської та Полтавської областей. Наголос у діяльності створеної в Україні асоціації вчителів зроблено на пропаганду здорового способу життя та безпечних умов проживання дітей і дорослих на забруднених радіонуклідами територіях. Керівники шкіл тісно співпрацюють з кафедрою радіобіології та радіології Національного університету біоресурсів і природокористування України, що проводить дослідження вмісту радіонуклідів у сільськогосподарській продукції. Приділяється увага питанням виведення з ґрунту радіонуклідів, підвищення якості молока, яке є особливо важливим для харчування дітей з вадами здоров’я. Українські педагоги також видали друковані пам’ятки для населення, в яких міститься чимало цікавої та корисної інформації.

 

Результати роботи ентузіастів Японського проекту від часу його започаткування – оздоровлено до 4000 тисяч селян, що проживають на забруднених радіонуклідами територіях, взято під контроль хворих дітей, реалізується програма зменшення забруднення присадибних ділянок внесенням мінеральних добрив…

 

Як пише українська преса, все це стало можливим великою мірою завдяки цілеспрямованій агітаційній і роз’яснювальній роботі.

Що треба знати, аби мінімізувати можливі загрози життю в харчуванні?

 

Щоб зменшити вміст радіонуклідів у продуктах харчування власного виробництва (власникам городів і дач), необхідно вносити у підвищених кількостях мінеральні добрива та вапнувати ґрунти. Завдяки цьому в декілька разів зменшується вміст радіонуклідів цезію і стронцію в овочах, картоплі, зернових.

 

Для зменшення радіаційної забрудненості молока та м’яса корів дуже важливим профілактичним заходом є випасання худоби на окультурених пасовищах (переораних та удобрених ділянках). Це стосується і сінокосів.

 

Застосовуючи прості кулінарні прийоми, можна добитися зменшення радіонуклідів у продуктах харчування.

 

М’ясо бажано нарізати на невеликі шматки та вимочити у соляному розчині, при цьому декілька разів змінювати розсіл. Щоб зберегти поживні речовини, при вимочуванні м’яса у соляний розчин необхідно додати трішки оцтової есенції або лимонної кислоти.

 

М’ясо рекомендується відварювати. При цьому способові кулінарної обробки м’яса приблизно 80% радіонуклідів, а також важкі метали та нітрати переходять до відвару. Безперечно, використовувати відвар недоцільно.

 

Готуючи перші страви на м’ясному або кістковому бульйоні, перший відвар краще злити.

 

При смаженні м’яса вміст радіонуклідів не зменшується. Тому спочатку краще м’ясо відварити, а вже потім смажити.

 

Тривале засолювання м’яса рекомендується з багаторазовою заміною розсолу.

 

Запам’ятайте:

у свинині радіонуклідів утримується значно менше ніж у баранині, яловичині та м’ясі птахів. Сало майже не містить радіонуклідів;

накопичення цезію в окремих органах і тканинах тварин зменшується в такому порядку: нирки, печінка, селезінка, серце, мозок; жир.

 

Картоплю та коренеплоди обов’язково мити двічі: перед очищенням від шкірки й після.

 

З капусти потрібно знімати 2–3 верхніх листки.

 

Бадилля з коренеплодів відривають якомога коротше, а готуючи їх до вживання, зрізують верхню частину коренеплодів приблизно на 1 см.

 

Овочі бажано відварювати: у приготовлених таким чином очищених овочах вміст цезію зменшується на 60–80%. Відвар не використовувати.

 

Квашення, маринування, соління призводять до зниження вмісту радіоактивних речовин у продуктах на 15–20%. Розсоли, маринади використовувати в їжу не рекомендується.

 

Переробляти молоко на жирні молочні продукти.

 

Радіонукліди цезію та стронцію не накопичуються у жировій частині молока. При сепаруванні молока 85–90% стронцію, йоду та цезію залишається в обраті та 8–15% – у вершках. У домашніх умовах із забрудненого молока можна приготувати вершки, сметану, масло, придатні для харчування.

 

Пряжене масло не містить радіонуклідів.

 

При переробці молока на сир вміст цезію у готовому продукті зменшується у 8–10 разів, вміст стронцію – на 20%. При готуванні сиру стронцій концентрується у сироватці та видаляється під час пресування продукту. Молочну сироватку цілком вилучити зі споживання.

 

Дуже забрудненими є гриби, лісові ягоди та лікарські трави, що ростуть у лісах, на лугах та болотах, території яких зазнали радіаційного впливу.

 

Гриби і дикорослі ягоди обумовлюють 35–50 % сумарної дози опромінення населення, яке їх споживає (вміст радіонуклідів у них у десятки й навіть в сотні разів перевищує допустимі рівні).

 

Більша кількість радіонуклідів цезію накопичується у польських грибах, піддубниках, підберезниках, сироїжках, моховиках рижиках, маслюках, менша – у білих грибах, опеньках, лисичках, красноголовцях (підосичниках), печерицях (більш відомих як шампіньйони), грибах-зонтиках, гливах.

 

Якщо перед варінням гриби замочити у підсоленій воді на 2–3 години, декілька разів змінюючи її, то вміст радіоактивного цезію знизиться ще в декілька разів.

 

За інтенсивністю накопичення цезію у порядку збільшення дикорослі ягоди можна розташувати так: калина, горобина, суниця, ожина, малина, брусниця, журавлина, чорниця.

 

За однакових умов чорниця накопичує цезію вдвічі-втричі більше, ніж малина й суниця. Приготовлені джеми й варення з лісових ягід із концентрацією радіонуклідів, вищою за допустимі норми, будуть шкідливими для здоров’я.

 

Немає жодного способу зниження вмісту концентрації нуклідів під час переробки ягід.

 

Лісові ягоди з концентрацією радіонуклідів, вищою за допустимі норми, вживати не можна. Ліпше замінити їх альтернативними продуктами харчування, наприклад, садовими ягодами.

 

Сергій Шевченко