Учора зателефонував віцепрезидент ВАКЖ Микола Семенович Ратушний і повідомив новину, в яку не хотілося вірити: помер, захворівши на COVID-19, Микола Михайлович Степанов-Бачинський...

 

Для всіх організаторів і учасників ралі журналістів на Хрещатику, започаткованих навесні 1999 року, а також перших трьох із десяти міжнародних автопробігів «Дорога до Криму: проблеми та перспективи» (1999–2009) та всеукраїнського автопробігу «Схід – Захід: разом назавжди» (2006) він був представником страхових компаній. І це не лише відповідальна місія, передбачена статусом керівника колективу, що брав зобов’язання страхувати журналістів та їхні транспортні засоби у випадках, передбачених угодою зі Всеукраїнським автомобільним клубом журналістів, а й уміння стати членом об’єднаної команди працівників ЗМІ, спонсорів та страховиків.

 

Упевнена, що й дотепер пам'ять безпосередніх учасників цих унікальних всеукраїнських і міжнародних акцій зберігає образ цієї чудової ЛЮДИНИ. Миколу Михайловича було за що поважати: за зважені й оперативні рішення під час кількох доволі непростих випадків на наших дорогах, за уміння контактувати, виручати, підставити плече, а ще за оптимізм, надійність у дружбі й тонкий гумор.

 

І за уміння вчитися. Відставний військовик настільки прагнув реально поринути в атмосферу діяльності своїх нових друзів-журналістів, що за півтора десятиліття сам прийшов до журналістики. І не просто випробовував перо на темах, які добре знав, а публікувався дуже активно – коли треба, то й сторінками, і розворотами в періодиці. Опанував українську мову. Очолив журнал, став шеф-редактором у Видавничому домі «Україна Бізнес».

 

У 2019-му під час нашої зустрічі повідомив про бажання вступити до нашої творчої спілки. І я, і Сергій Шевченко з готовністю дали рекомендації. Під час солідного бізнесового форуму, який і організував у столиці колектив журналу, секретар НСЖУ Сергій Шевченко вручив Миколі Михайловичу членський квиток.

 

Наш колега був учасником інформаційного партнерства, важливих культурних проектів і доброчинних акцій преси, які проводили в Україні з початку 2000-х років ВБФ «Журналістська ініціатива» і Всеукраїнський автомобільний клуб журналістів. Ми знали Миколу Михайловича як високоосвіченого фахівця з неабиякими організаторськими здібностями й творчим хистом. За своїми людськими якостями він був працелюбний, відповідальний, порядний, за характером – розсудливий і спокійний.

 

Вічна пам'ять нашому доброму другові й колезі...

 

Людмила Мех,

 президент ВБФ "Журналістська ініціатива" і ВАКЖ

 

* * *

 

Рядки з біографії

 

Степанов-Бачинський Микола Михайлович, народився 22 травня 1946 року в м. Воткінськ в Удмуртії.

 

З 1953 року навчався в середній школі № 110 м. Києва. Закінчив Київський національний університет ім. Тараса Шевченка (1977) за фахом географ-картограф, факультет міжнародних відносин Київського університету політичної освіти (1983), Вищу військово-інженерну академію ім. Куйбишева (1989) та факультет економіки підприємства Київського інституту народного господарства ім. Д. Коротченка (1991). Кандидат технічних наук. У квітні 1994 року захистив кандидатську дисертацію в Новосибірському інституті інженерів геодезії, аерофотозйомки та картографії.

 

У 1968–1993 роках проходив військову службу в Збройних силах СРСР і України. Пройшов шлях від інженера до керівника військово-промислового підприємства (військово-топографічна служба). Полковник у відставці.

 

Здобув сертифікат за програмою підвищення кваліфікації керівників страхових компаній при Українському центрі підготовки фахівців страхового бізнесу – Київський національний економічний університет (1993), закінчив Вищу школу підприємництва (Лондонський трейдинг-центр за програмою TACIS).

 

З 1993 по 2010 роки на керівних посадах у страховому бізнесі.

 

З 2010 року шеф-редактор у Видавничому Домі «Україна Бізнес».