У пошуках відповідей на глобальні питання Чорнобиль і Фукусіма співпрацюють у межах програми «Наукове і технологічне партнерство в інтересах сталого розвитку» (SATREPS), повідомило в березня 2021 року на офіційному сайті Державне агентство України з управління зоною відчуження (ДАЗВ).

 

Україна і Японія, як відомо, уклали 2012 року угоду про співробітництво у сфері поліпшення післяаварійного реагування на надзвичайні ситуації на атомних електростанціях – це дало змогу обмінюватися досвідом і спільно шукати найоптимальніших способів подолання й мінімізації наслідків техногенних катастроф на АЕС. Про такий обмін досвідом і систематизацію здобутих знань, а також їх застосування для подолання наслідків аварії як у зоні відчуження, так і на електростанції «Фукусіма-1»  свідчить, зокрема, співпраця в межах програми SATREPS.

 

У квітні 2017 року українсько-японський проєкт стартував на території зони відчуження, нагадав голова ДАЗВ Сергій Костюк. Проєкт технічного співробітництва спрямований на поліпшення радіаційного контролю довкілля та законодавчої бази в Україні для екологічної реабілітації радіоактивно забруднених територій.

 

На черговому етапі цього проєкту, що триватиме до кінця березня наступного року, на луках і в лісах зони відчуження відібрано й облаштовано дослідні ділянки для вивчення поверхневого стоку на різних слідах радіоактивних випадінь з різною щільністю забруднення ґрунту та фізико-хімічними формами радіонуклідів. Ще один з основних напрямів робіт цього етапу – оцінювання технічних можливостей використання квадрокоптера для визначення об’ємів лісової біомаси на забруднених майданчиках зони відчуження.

 

Проєкт SATREPS дасть змогу використати новітнє наукове й моніторингове обладнання, що істотно підвищує спроможності українських учасників виконувати відповідні дослідження. Керівництво ДАЗВ розраховує значно посилити контроль за рівнем радіації в довкіллі. Крім того, виконавши роботи за проєктом, важливо створити законодавчу базу для відновлення ділянок, забруднених радіоактивними речовинами, здобути нові знання про довгострокову поведінку радіонуклідів у довкіллі, а також оцінити ефективність технологій з його відновлення порівнянням досліджень у Чорнобилі і Фукусімі, повідомив Сергій Костюк.

 

Проєкт фінансує Японія. Беніфіціар від України – ДАЗВ; реципієнти (кінцеві користувачі) – 12 державних підприємств, установ та організацій, що працюють у галузі безпеки й вивчення радіаційних характеристик у навколишньому природному середовищі. Координатор робіт у зоні відчуження – ДСП «Екоцентр». У частині радіобіологічних досліджень проєкту SATREPS беруть участь працівники Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.

 

(За матеріалами ДАЗВ)

    Рівнобіжно серед проєктів українсько-японської співпраці на недержавному рівні унікальним залишається майже десятий рік поспіль соціальний Японський проєкт, у межах якого оздоровлено не одну тисячу переселенців з колишнього Чорнобильського району й жителів територій, які постраждали внаслідок ядерних катастроф на ЧАЕС і "Фукусімі-1". Проєкт нині розвивається також в інформаційному напрямі, що передбачає, зокрема, активнішу участь громадського об’єднання – Асоціації освітян за безпечне майбутнє – та "чорнобильських" і журналістських організацій в поширенні знань про способи захисту здоров’я людей, а надто дітей і молоді, від внутрішнього опромінення. Останнє часто стає причиною так званого чорнобильського болю, про що пише очільник Японського фонду майбутніх поколінь Джунічі Ковака в журналі, який видає цей фонд у Сайтамі.

 

Громадські активісти звертають увагу міжнародної спільноти на потребу знизити чинні стандарти на вміст радіоактивного цезію в харчових продуктах до 1 Бк/кг (Бк – одиниця виміру активності радіонукліда) – це той показник чистоти харчів, що даватиме змогу не наражати людський організм на небезпеки внутрішнього опромінення, наслідком якого стають болі й захворювання.

 

Тетяна Гуріна

(пресслужба ВБФ "Журналістська ініціатива")