Нинішній рік пов'язаний з двома круглими датами – 10-ми роковинами однієї з найбільших у світі ядерних аварій, що сталася 2011 року на японській АЕС «Фукусіма-1» (11 березня), а також із 35-ми роковинами Чорнобильської катастрофи (26 квітня). З нагоди цих сумних дат в історії двох держав та всього світу Всеукраїнський фонд «Журналістська ініціатива» проводить інформаційну кампанію «Здоров’я майбутніх поколінь». Роздуми на цю тему охоплюють не лише проблеми минулих подій, а день сьогоднішній, актуальний для жителів нашого регіону: Нікополь же – за 11 кілометрів від Запорізької АЕС.

 

«Наша мета як інформаційного партнера Японського фонду майбутніх поколінь – привернути увагу влади і суспільства до питань оздоровлення населення, а особливо дітей, які живуть на територіях, що постраждали внаслідок атомних аварій», – ділиться думками засновниця й президент всеукраїнського фонду Людмила Мех.

 

Мені свого часу довелося двічі побувати на зустрічах журналістів національних та регіональних ЗМІ з японськими вченими, громадськими діячами, які переймаються згаданими проблемами.

 

Керівник японської делегації фонду, громадський діяч Джунічі Ковака у своєму виступі перед пресою наголосив, що завданням своєї та колег діяльності в Україні вбачає всебічне вивчення наслідків опромінення та вплив його на здоров'я людини. Ініціатори японського проєкту дійшли висновку, що здоров'я і життя людей має бути одним із пріоритетів на шляху поступу цивілізації. Цим мають керуватися нинішнє й майбутні покоління.

 

Є позитивні результати

 

    Джунічі Ковака поділився набутим досвідом у вивченні питань безпечного харчування на радіоактивно забруднених територіях, які з’явилися після техногенної катастрофи на Чорнобильській АЕС та зі схожими проблемами стикнулася Японія, коли сталася аварія на АЕС «Фукусіма-1».

 

Японський проєкт існує в Україні з 2012 року. Стартував він як волонтерський рух. Допомога пана Коваки була спочатку локальною – окремим сім’ям з дітьми, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.

Працювали з трьома родинами із села Бігунь Овруцького району на Житомирщині (11 дорослих та 6 дітей) а згодом залучили ще вісім сімей (24 дорослих і 23 дитини), які мають проблеми зі здоров’ям. У раціоні цих сімей деякі місцеві продукти (м'ясо, молоко, річкову рибу) замінили екологічно чистими, перевіреними на вміст цезію і стронцію, і вимагали взагалі відмовитися від вживання лісових грибів як найбільших накопичувачів радіоактивних елементів.

 

Загальновідомо, жителі сіл харчуються здебільшого з городів. Саме продукти стають основним джерелом внутрішнього опромінення організму. Ініціатори Японського проєкту, якому цьогоріч минає вже дев’ять років, звернули увагу на те, що внутрішнє радіаційне опромінення призводить до пошкодження м’язових тканин і нервової системи організму.

 

Добрива прийшли на допомогу

 

Зважуючи на це, керівництво проєкту запропонувало мешканцям забруднених і відносно чистих територій вносити в ґрунт – на городи й пасовища – мінеральні добрива, що стало ефективним засобом проти накопичення небезпечних елементів у рослинах. Адже цезій і стронцій за молекулярною формою дуже схожі на калій і натрій. Коли мікроелементів рослині не вистачає в ґрунті, то вона «тягне» радіоактивні. (Японці коштом свого фонду, який формується з доброчинних пожертв, придбали й стали роздавати жителям сіл Бігунь, Піщаниця, Можари, Радинка, Овсюки, Нові Мартиновичі, Ковалин, Єрківці, Стовп’яги мінеральні добрива). У селах провели рекультивацію ґрунтів під випаси худоби, внесли міндобрива й на присадибні ділянки.

 

– Нас найбільше цікавить стан здоров’я дітей, які живуть на забруднених територіях і споживають вироблені там же продукти – розповідає пан Ковака. – Треба знати, як впливають на організм малі дози радіації елементів із тривалим періодом розпаду – стронцію, цезію. Ці знання допоможуть запобігти можливим тяжким наслідкам і зберегти здоров’я дітям як в Україні, так і в Японії. Ми вивчаємо, як негативний вплив можна звести до мінімуму. Сьогоднішні діти забруднених територій – завтрашні матері й батьки. Питання здоров’я майбутніх поколінь українців і японців у наших руках.

 

Норми треба переглядати

 

Завдяки зниженню забрудненості харчів радіонуклідами люди позбуваються болів, спричинених внутрішнім впливом радіації, яка пошкоджує м’язові й нервові клітини організму. Японців консультував у їхніх починаннях Микола Лазарєв, доцент кафедри радіобіології та радіоекології Національного університету біоресурсів і природокористування України. Він організував дослідження харчових продуктів у сільських школах на вміст радіонуклідів і рекомендував найбільш ефективні прийоми для зменшення забруднення молока цезієм (в ідеалі – аж до 1 Бк/кг).

 

  Очільник Японського фонду майбутніх поколінь Джунічі Ковака зазначає, що назріла потреба змінити чинні міжнародні стандарти забруднення харчових продуктів цезієм. Цього висновку дійшли японці після дослідження забруднених сіл у Київській і Житомирській областях та після оздоровчих заходів, проведених у двох селах на Полтавщині, де нині живуть переселенці з Полісся. Як приклад наводять, зокрема, дослідження в трьох селах на захід від Овруча (Житомирська область) на рівень забруднення харчових продуктів цезієм. Навіть рівня 5 Бк/кг, вважають, достатньо, щоб 90% жителів цих територій мали проблеми із здоров’ям, отож важливо знизити чинні стандарти щонайменше до 1 Бк/кг. З цією пропозицією японці мають намір звернутися до ООН.

 

Семінари, в роботі яких двічі довелося брати участь, стали помітним етапом у самоосвіті з питань «атомної» тематики, захисту довкілля, збереження здоров’я, безпечності харчових продуктів. Виступи вчених (дискусійні думки), вчителів, лікарів, матерів хворих дітей переконливо засвідчили, що робота японських фахівців плідна й продуктивна.

 

На семінарах звітували про успіхи в лікуванні дітей їхні батьки, виступали й самі підлітки. Вони щиро дякували організаторам проєкту за різнобічну допомогу – а це і ліки, і чисті продукти, і мінеральна терапія та масажі… (За свідченням запрошених, програмою Японського проєкту оздоровлено понад чотири тисячі дорослих і дітей).

 

Є що запозичити в японських колег

 

На першому семінарі під час пресконференції я спитав Джунічі Коваку, чи є в Японії навколо атомних електростанцій території спостереження. Той, здається, не одразу зрозумів, про що мова, а коли перекладач уточнив у мене, що я маю на увазі, відповів:

 

– У нашій державі перед тим, як зводити АЕС, спочатку проводять опитування громадської думки стосовно будівництва, потім своєрідний референдум визначає соціальну угоду між громадою і державою. Держава бере на себе всі ризики можливих техногенних ситуацій.

 

– А що включається в соціальний пакет для населення, який проживає на території навколо АЕС?

 

– Там цілий комплекс питань. На першому місці – здоров’я людей. Для контролю за діяльністю АЕС в усіх населених пунктах встановлюється електронне табло рівня радіації, ведеться регулярне медичне обстеження населення. Якщо буде доведено, що людина захворіла від підвищеної радіації, держава лікування бере на себе. Місцева влада в угоді з АЕС закладає вирішення ряду соціальних питань на підзвітній території. До уваги взято те, що люди добровільно стали заручниками можливих техногенних катастроф. За це і передбаченні певні державні гарантії.

 

Усе це пригадалося з огляду на останні події в державі з тарифами на електроенергію. Верховна Рада «забула» про гарантії жителям зони навколо Запорізької атомної електростанції, пільгової вартості на електроенергію.

 

Піднялася громадськість регіону, зібрали 25 тисяч підписів до Президента, а хура й нині там. Сумно усвідомлювати, що жителі Нікопольсько-Марганецького регіону спокусились на відмову від централізованого опалення й перейшли на індивідуальне – електричні й газові котли, з надією здешевити вартість комунальних послуг, а на повірку залишилися з утратою.

 

Дивуєшся, коли народний депутат України від регіону утримується від голосування про відновлення соціальних законних гарантій для жителів зони навколо АЕС.

 

Зробити здоровішими людей, що живуть на забруднених територіях після аварії на АЕС, вести просвітницьку інформаційну роботу серед населення двох держав – нині основні напрями роботи Японського проєкту. Саме тому його керівник з огляду на обмежене фінансування звернувся через ЗМІ до світової спільноти більше допомагати в ліквідації ядерного лиха хто чим може. Можна і фінансово, і словом.

 

Володимир Глядченко, заслужений журналіст України

 

Джерело: Візит Венал