Фотовиставка Олени Худякової «Позивний Мауглі»: «війна, пропущена крізь себе»

  У конференцзалі Національної спілки журналістів України 17 листопада відкрито фотовиставку «Позивний Мауглі». Авторка світлин, професійна фотокореспондентка Олена Худякова – учасниця бойових дій (на війні журналістка була саме як захисниця України). У важкий для країни час вона добровільно змінила редакційну роботу на військову службу.

 

Відрекомендували колегу на відкритті виставки голова НСЖУ Сергій Томіленко й генеральний директор Укрінформу Олександр Харченко. Останній наголосив на унікальності творчого доробку Олени, бо її світлини – «це війна, пропущена через себе».

 

Олена служила в розвідгрупах двох артилерійських бригад (2015–2017), згодом як парамедик у команді «Ангели Тайри» (2017–2019). Мала позивний Мауглі. І в умовах війни – мала обмаль часу, вільного від виконання службових обов’язків. Бачити «фронт» крізь об’єктив фотокамери (звісно, не за завданнями ЗМІ) могла лише в певних ракурсах: мусила зважати на вимоги безпеки й обмеження, які накладає на вояків їхня бойова робота.

 

Промовляючи на презентації, Олена пунктирно окреслила свій вибір і шлях на війну: почала з Майдану, потім Крим («спілкувалася в Перевальному з росіянами»), повернулася до Києва. Далі – Східна Україна: «хотіла служити за контрактом, стала нелегальним бійцем»… Ходила на «той» бік (зауважила, що «робота розвідників – без права на славу»). Була під Горлівкою, далі – добробати… «Шкодує», що в той час не мала змоги бути військовим кореспондентом – тоді й виставка була б інша (тут же світлини – немов «погляд у бінокль», переважно пейзажі, силуети, мінімум облич).

 

На запрошення Олени завітали до спілчанської конференцзали колеги (Андрій Дубчак) і бойові побратими, зокрема колишній командир відділення Анатолій, чия спеціалізація – оптична розвідка. Андрій звернув увагу присутніх на те, що майже немає серед репортерів у зоні ООС тих, хто готує інформацію для соціальних мереж, мало документалістів. А ще дуже важливо, вважає він, щоб і в іноземній пресі в реальному часі з’являлися світлини з українським баченням війни.

 

Думками про творчість Олени поділилися на презентації секретар НСЖУ Микола Семена, перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак, перша секретар НСЖУ Ліна Кущ, відповідальна секретар Київської організації НСЖУ Алла Малієнко.

 

«Нік, винесений у назву фотовиставки, став призмою, крізь яку війну показує глядачеві людина, котра сама пройшла її стежками, – пише про виставку Олени Укрінформ. – Вона раділа успіхам побратимів і втрачала бойових товаришів, мерзла в засніжених окопах і милувалася квіткою, що проросла крізь спаплюжену вибухами землю. Ці миттєвості Олена пережила разом із товаришами, багатьох із яких уже немає серед живих... Але лишилися фотографії, на яких закарбовані миттєвості новітньої історії України та її захисників. Ці історії не прикрашені у фоторедакторі, деякі – з автографами зображених на них героїв та неповторними емоціями «за кадром». Кожна з них – не просто світлина, а документальна повість, що змінює уявлення про життя і смерть, війну і мир».

 

Роботи з виставки «Позивний Мауглі», експонованої цієї осені в кулуарах Верховної Ради України, перебуватимуть до кінця року в конференцзалі НСЖУ (Хрещатик, 27-а), а далі, як висловилися деякі учасники заходу, світлини потрібно показати не лише в столиці.

 

Запис презентації виставки можна переглянути на сторінці НСЖУ в мережі «Фейсбук».

 

Сергій Шевченко

 

17.11.2021