За три тижні листопада 2021 року організований НСЖУ онлайн-курс «У ФОКУСІ – КРИМ» відвідали майже 700 учасників, повідомляє пресслужба творчої спілки. На прохання керівництва партнерської організації інформуємо читачів сайту про цю важливу журналістську ініціативу.

 

Отже, онлайн-курс відвідали журналісти з національних і регіональних ЗМІ, студенти, викладачі кафедр журналістики таких вишів, як Навчально-науковий інститут журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка, Національний педагогічний  університет ім. М. Драгоманова, Львівський національний університет ім. І. Франка, Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, Житомирський державний університет ім. І. Франка, Запорізький національний університет, Національний університет «Одеська юридична академія», Тернопільський національний педуніверситет ім. В. Гнатюка, Маріупольський державний університет, Таврійський національний університет ім. В. Вернадського, Університет митної справи та фінансів (м. Дніпро), івано-франківські Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника та Університет Короля Данила.

 

Відбулося вже 6 із 10 тематичних онлайн-зустрічей – сесій з відомими журналістами та правозахисниками.

 

На думку голови НСЖУ Сергія Томіленка, кримська тематика – це місія українських журналістів: «немає свободи слова в Криму, джерела інформації бояться спілкуватися з журналістами, незалежні журналісти зазнають гонінь; новий журналістський проєкт спрямований на колегіальне спілкування для опрацювання професійних підходів до висвітлення цієї чутливої і важливої теми; хочемо надати журналістам українських медіа і студентам університетів доступ до фахівців, які можуть дати професійні поради з висвітлення життя в Криму, поінформувати, де і як можна знайти потрібну інформацію».

 

  Ініціатор і куратор навчального курсу – авторитетний український журналіст з Криму Микола Семена – секретар НСЖУ, оглядач «Крим. Реалії» («Радіо Свобода»), який так само зазнав гонінь ФСБ на півострові. Він зауважує, що багато журналістів не беруться за кримську тематику, бо звідти важко добувати інформацію. Завжди, коли Росія порушувала міжнародне право та навіть власне законодавство, вона, з одного боку, ставила інформаційні бар’єри, а з другого – вживала дезінформаційних заходів, запрошуючи довірених і підкуплених авторів писати неправдиві матеріали. Коли зусиллями ФСБ всі українські власкори, які перейшли в підпілля, були «нейтралізовані» й репресовані, а стороннім професійним журналістам заборонено в’їжджати до Криму, тоді на зміну прийшли громадські журналісти, які проривають російську інформаційну блокаду. Зокрема, такому прориву сприяють й книжки «Вторжение в Крым 2014» Тетяни Журидової, «Репортажі з окупованого Криму» Наталії Гуменюк, «Кримський репортаж. Хроніки окупації Криму 2014–2016» Миколи Семени (він за два роки в підпіллі написав до 600 матеріалів).

 

Як спікер першого вебінару на тему «Пошук, використання та зв’язок із джерелами інформації в окупованому Криму» він поділився досвідом роботи в умовах обмежень – розповів про базу напрацьованих джерел інформації, пошук шляхів до інсайдерської інформації, розвінчання брехливих публікацій, співпрацю з організаціями журналістів-розслідувачів та з журналістами в підпіллі на умовах анонімності.

 

Наступний спікер вебінару Ліна Кущ – перша секретар НСЖУ, членкиня Комісії з журналістської етики, журналістка з 30-річним стажем, якій тема окупації теж дуже близька й болюча, адже до 2014 року вона мешкала в Донецьку, була власкором національних газет, міжнародних медіа – розповіла про роботу з джерелами. Ліна й зараз контактує з журналістами, які працювали також в окупованому Криму, з громадськими активістами, отримує звідти інформацію. Переконана, що журналіст працює настільки якісно, наскільки якісні його джерела інформації.

 

Під час опитування до другого вебінару «Як журналістам працювати з «Кримською платформою» та використовувати санкційні моніторинги» з’ясувалося, що найкраще учасники обізнані з порушеннями прав людини в Криму, питаннями культури й мови та мілітаризації півострова, а менш – у питаннях деокупації, економічної та екологічної ситуації.

 

Заступниця Постійного Представника Президента України в АР Крим Таміла Ташева розповіла про можливості «Кримської платформи» та посібник для журналістів «Крим у контексті окупації», звернула особливу увагу на термінологію. Аналітик, керівник проєктів Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, головний редактор порталу BlackSeaNews Андрій Клименко наголосив, що в усьому світі потрібна серйозна, побудована на фактах інформація про ситуацію на окупованій території, тому вони й займаються всіма питаннями, що стосуються війни, економіки, свободи судноплавства та санкцій. Його виступ доповнила партнерка по ІЧСД, експертка Тетяна Гучакова (також співзасновниця й головна менеджерка онлайн-видання «Чорноморські новини»), яка, як і сам Андрій Клименко, через гоніння російською ФСБ 2015 року переїхала з Ялти до Києва, де й далі веде тему санкційних списків.

 

Мало не єдиний представник ЗМІ, очевидець облав на кримських татар і судів над ними Антон Наумлюк – авторитетний історик, журналіст та правозахисник. Він активно висвітлює порушення прав людини в окупованому Криму, веде спецрубрики українського видання судової журналістики «Ґрати». Як головний редактор «Ґрат» А. Наумлюк був спікером вебінару на тему «Особливості судової журналістики. Специфіка висвітлення «кримських» процесів». Він запросив до слова також адвокатку Лілію Гемеджі, яка найкраще в Криму працює з політичними справами, захищаючи права українських політвʼязнів, зокрема кримських татар. Вона знає, як взаємодіяти з журналістами, щоб це було на користь її підзахисних і загалом прав людини.

 

Першим спікером четвертого вебінару «Ненасильницький інформаційний спротив. Вимушена журналістська міграція. Інформаційні наслідки окупації» була докторантка Навчально-наукового інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка, кандидатка філологічних наук, доцентка Гаяна Юксель – кримчанка, досвідчена журналістка: в Криму була однією з організаторів і головною редакторкою українсько-турецької агенції, що й тепер, працюючи в Києві, випускає новини англійською, українською, турецькою, кримсько-татарською мовами. На вебінарі вона розповіла про міжнаціональні питання в Криму та ідеологічну роботу.

 

Другий спікер цього вебінару – журналіст, письменник Юрій Луканов – автор сотні матеріалів з Майдану, про окупацію Криму та війну на Донбасі, а також документальних книжок і фільмів, посібників з безпеки журналістів. Він надав поради як безпосередній свідок подій у Криму 2014 року та тренер з безпеки під час роботи журналістів у гарячих точках.

 

Екваторний вебінар онлайн-курсу розкрив тему «КРИМ.РЕАЛІЇ: Як працювати під повною забороною. КРИМСЬКИЙ ПРАВОЗАХИСТ». Як наголосив модератор зустрічі голова НСЖУ Сергій Томіленко, цей вебінар – вияв солідарності з ув’язненими журналістами Криму, насамперед із Владиславом Єсипенком – автором Крим.Реалії, який від березня ц. р. перебуває в СІЗО на півострові. Виступили на вебінарі надійна помічниця, друг і дружина Владислава Катерина Єсипенко, а також безпосередній його керівник – Володимир Притула. Ще один спікер заходу – Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи, члени якої щодня моніторять і документують порушення прав людини та воєнні злочини в Криму, – розповіла, що в базі групи є майже шість тисяч задокументованих справ, зафіксовано майже тисячу осіб, які постраждали внаслідок порушень прав людини окупаційною російською владою, а також і сотні злочинців – порушників прав людини.

 

Спікером шостого вебінару «Як зробити тему Криму цікавою для міжнародних медіа?» стала Анастасія Магазова, яка народилася й виросла у Сімферополі, закінчила магістратуру в Таврійському національному університеті ім. В. Вернадського за спеціальністю українська мова та література. Після тимчасової окупації Криму вимушено залишила півострів. Жила у Львові, Києві та німецькому Бонні. Навчалася у школах журналістики Мюнхена й Берліна. З 2015 р. працювала кореспонденткою Deutsche Welle та газети Die Tageszeitung. Окрім конфліктних зон на пострадянському просторі, до сфери професійних інтересів Анастасії належать німецько-українські відносини. З 2019 р. мешкає у столиці Німеччини, де здобуває магістерський ступінь з політології у Вільному університеті Берліна, співпрацює з німецькими та українськими медіа.

 

За матеріалами пресслужби НСЖУ