В Українському фонді культури, який очолює Герой України, академік Борис Олійник, 30 червня 2011 року урочисто вшановано лауреатів Міжнародної премії імені Володимира Винниченка, яка присуджується за творчі  досягнення в галузі літератури і мистецтва та за благодійницьку діяльність.

 

Премію, освячену іменем одного з найвидатніших письменників ХХ століття, талановитого художника, Першого міністра Української Народної Республіки, засновано 1990 року. За час існування відзнаки її лауреатами стали більш як шість десятків вітчизняних і зарубіжних діячів культури та доброчинців, зокрема з Канади, США, Росії, Австрії, Великобританії, Сирії, Югославії. «У нас ця премія одна з найпрестижніших, – сказав голова Українського фонду культури. – Першим її одержав Микола Руденко – видатний правозахисник і письменник, який взагалі був гідний Нобелівської премії, – зазначив Борис Олійник.

 

  Цьогорічні лауреати:

 

поет Леонід Горлач, автор історичних романів у віршах «Мамай» і «Мазепа»;

 

письменник, головний редактор журналу «Донбасс» Віктор Логачов, автор роману «Правы и виноваты»;

 

письменник і журналіст Сергій Шевченко та історик Дмитро Вєдєнєєв, співавтори збірника публіцистики «Розвіяні міфи. Історичні нариси і статті» (К.: Фенікс, 2010). Їхню книжку, до речі, видано в розвиток вітчизняних традицій меценатства, і зроблено це в оригінальний спосіб: за фінансової підтримки лише однофамільців – Шевченків на чолі з відомими працівниками преси, культури, діячами мистецтв. Інформаційне сприяння акції надав Всеукраїнський благодійний фонд «Журналістська ініціатива» (президент Людмила Мех).

 

Борис Олійник, відкриваючи церемонію нагородження, нагадав присутнім історію заснування премії і наголосив на «невипадковості» того, що названа вона іменем Володимира Винниченка, апологета ідеї класово-національного визволення України. Та, «на жаль, творча і громадсько-політична діяльність Винниченка досі належно не поцінована «на Вкраїні милій». Не дивно, що вибір для премії його імені декому не до шмиги, особливо тим, хто нині зі шкури пнеться, аби довести, що України до них не було і тільки вони її виборювали  (цитуємо «Українську літературну газету». – ред.). – Але нам своє робить! Україну виборювали всі. В тім числі і нинішні лавреати, – підкреслив Борис Олійник, конкретно зупинившись на характеристиці творчості кожного. Відомого поета, автора віршованих глибоко патріотичних історичних романів «Мамай» і «Мазепа» Леоніда Горлача Олійник назвав «явищем літератури, якому сьогодні за якістю сподіяного важко знайти рівних». Віктора Логачова – українського письменника, який «пише про українське буття російською мовою», у свій час високо поцінованого Віктором Астаф’євим та Валентином Распутіним, який нині очолює літературний журнал «Донбасс» – «людиною особливо розлогих атестацій», яка у творчості прагне об’єктивної чесності, про що свідчить і його роман «Правы и виноваты». Саме цим керувалися, на думку Б.Олійника, і автори збірника «Розвіяні міфи. Історичні нариси і статті» – офіцер запасу СБУ, журналіст Сергій Шевченко та доктор історичних наук, професор Дмитро Вєдєнєєв. Порушуючи такі актуальні питання в історії країни як Українська революція 1917–1921 рр., доба політичних репресій, Голодомор, Друга світова війна і повоєнний визвольний рух, вони на основі розсекречених архівних документів намагаються чесно реставрувати трагічне минуле України».

 

«Зараз заново переписують історію, проти чого ми виступали в ті часи, що, мовляв, той режим переписував історію нашу, війну й таке інше. А ці поновлюють – так, як було, а не так, як комусь хочеться: без кон’юнктури моменту, а так, як було насправді. Тож такі книжки зараз цінні, тому що приходять юні покоління (ми-то ще можемо порівнювати, як було і що написано), а вони будуть сприймати це як даність. Тому такі книги зараз – на вагу золота», – зазначив академік в інтерв’ю для телебачення.

 

Вручивши премії, Борис Олійник закликав присутніх на церемонії озватися добрим словом про колег, «ширяючи у вільному польоті».

 

    На вручення відзнак завітали відомі митці, вчені, громадські діячі, преса. Віншуючи лауреатів, брали слово письменники Анатолій Гай, Анатолій Кульчицький, Євген Лук’яненко, Михайло Шевченко та інші. З-поміж колег-журналістів і видавців, які привітали співавтора «Розвіяних міфів...» (на знімку — з дипломом) Віктор Шпак, Людмила Мех, репортери телеканалу «Культура» і КДРТРК. Ініціатор акції під назвою «Толока Шевченків», заслужений журналіст України Сергій Шевченко зазначив, зокрема, що українці — однофамільці Кобзаря — подали приклад доброчинства, спираючись на своє фамільне об’єднання — Клуб славетних Шевченків, який існує в кіберпросторі від початку 2000-х (і сам співавтор, до речі, пожертвував чималу суму на друк збірника). Грошовими внесками підтримали цю акцію президент Української бібліотечної асоціації, заслужений працівник культури України Ірина Шевченко, родини засновника фамільного клубу Олексія Шевченка і журналістки Раїси Шевченко та інші однофамільці, загалом їх майже три десятки. Імена всіх доброчинців уміщено в книжці.

 

За інформаційне сприяння й різнобічну допомогу в проведенні акції співавтори книжки щиро вдячні, крім ВБФ «Журналістська ініціатива», керівникам регіональної преси, окремим творчим особистостям і друзям, з-поміж них Валентин Щербачов, Олександр Кавуненко, Алла Ковтун, Павло Фурсевич. У «Першому слові» на початку збірника читаємо: «Добрі діла, як відомо, непідвладні професіям, політичним уподобанням, державним кордонам... Творчо розвиваючи традиції меценатства, можна гуртом робити багато корисного у сфері культури». Хай же цей добрий почин буде по-справжньому життєдіяльним!

 

У науково-популярному виданні обсягом понад 600 сторінок, створеному в творчому тандемі з Дмитром Вєдєнєєвим (нині він заступник директора Українського інституту національної пам’яті, а до того очолював кафедру в Національній академії Служби безпеки України), порушуються актуальні теми. Майже півсотні нарисів і статей згруповано навколо вузлових подій в історії країни. В основі архівних розвідок — наукові джерела, розсекречені документи радянських спецслужб. Твори написано популярно, добре ілюстровано, у кольоровій вкладці-фотоальбомі — вибрані світлини, зроблені під час соловецьких прощ.

 

      Сергій Шевченко — не тільки майстер пера, лауреат Премії імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльности (2007), він активний і на громадській ниві — втілює в життя патріотичні ідеї, сам є доброчинцем та залучає інших до шляхетної справи розбудови духовності. У співавтора «Розвіяних міфів...» — публіциста й редактора — багатий життєвий досвід і широкі інтереси. У ВБФ «Журналістська ініціатива» його обрали до наглядової ради. Як і Дмитро Вєдєнєєв, він — полковник запасу (донедавна керував науковим підрозділом СБУ), нині очолює відділ міжнародних зв’язків та консультацій з громадськістю Державної служби України з контролю за наркотиками. (На знімках: лауреатів премії вітають майстри мистецтв заслужена артистка України Валентина Матюшенко, піаністка Ірина Литвиненко, сопілкар Борис Матвійчук та дует «Росичі» у складі Антона Дацуника й Анатолія Лавренчука; фото на згадку: зліва направо —  С.Шевченко, В.Логачов, Б.Олійник, Л.Горлач).

 

Фонд, щиро вітаючи свого колегу і всіх лауреатів з творчим успіхом, зичить їм нових звершень на ниві красного письменства!

 

 

Прес-служба ВБФ «Журналістська ініціатива»

 

Фото Сергія Шевченка і Віктора Шпака 

 

Інші публікації про цю подію, будь ласка, читайте:

 

- у «Слові Просвіти» http://slovoprosvity.org/2011/07/07/імені-володимира-винниченка/  

 

- у газеті "Експрес-об’ява" № 136, 18.07.2011 - стаття Олени Мех  "Борис Олійник: "У нас ця премія одна з найпрестижніших" http://mediafond.com.ua/static/press