Медицина катастроф: населенню України – надійний захист

    У Києві 29 листопада 2013 року проведено науково-практичну конференцію «Оцінка медичного потенціалу щодо захисту населення України на випадок техногенних і природних катастроф, терористичних актів та на особливий період». Ініціатор і організатор конференції – Державна установа «Український інститут стратегічних досліджень» Міністерства охорони здоров’я України, який є провідною установою з наукового супроводу заходів реформування та стратегічного розвитку національної системи охорони здоров’я.

 

     «Актуальність тематики обумовлена вимогами сьогодення», – зазначив у вступному слові директор Інституту Сергій Линник (на другому знімку), наголосивши, що «питання медичного захисту населення як у мирний час, так і в особливий період – один з важливих складників забезпечення належного рівня національної безпеки України». До творчої, довірливої розмови з обміном думками та пропозиціями організатори заходу запросили представників МОЗ, Національної академії медичних наук України, Ради національної безпеки і оборони України, медичних служб Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби України з надзвичайних ситуацій та інших фахівців.

 

У нашій країні, як і загалом у світі, на жаль, не так уже й рідко виникають осередки масового ураження надзвичайного характеру, що порушують нормальну діяльність населення, призводять до загибелі людей, руйнувань та знищення матеріальних цінностей. Тож медицина катастроф має бути максимально мобільною, завжди готовою виконати свою функцію, наголошують авторитетні вчені й досвідчені спеціалісти.

 

Відповідно до запропонованої програми учасники конференції розглянули проблеми та шляхи вдосконалення державної політики в умовах зростання різного роду ризиків та загроз виникнення надзвичайних ситуацій в Україні та поза її межами. Порушувалися питання організації, методичного й ресурсного забезпечення системи медичного захисту населення України в контексті новітніх поглядів на національну безпеку держави. Розглянуто науково-практичні аспекти узагальнення вітчизняного й міжнародного досвіду щодо виконання заходів медичного спрямування при ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. Обговорено злободенні питання інтеграції медичних структур та їхніх ресурсів у єдину Державну службу медицини катастроф з обґрунтуванням ухвалення необхідних державних рішень.

 

    Як наголосив перший заступник директора УІСД МОЗ України заслужений лікар України Петро Мельник (на першому знімку), в інтересах зміцнення національної безпеки потрібно вирішити низку проблемних питань. Доповідач навів таку статистику: за останнє десятиріччя в нашій країні зареєстровано понад 4,6 тис. надзвичайних ситуацій, у тому числі понад 2,5 тис. – техногенного і 1,6 тис. – природного характеру. Завдані господарству матеріальні збитки оцінюються загалом майже в 7 млрд. грн. (84% цієї суми – збитки від надзвичайних ситуацій природного характеру). Тільки впродовж 2012 року в Україні виникло 212 надзвичайних ситуацій (74 – природного характеру), внаслідок яких загинула 301 особа (з них 50 дітей), понад 860 людей постраждали, з них 225 – діти. Серед проблемних питань промовець назвав недосконалість, неузгодженість та суперечливість основних положень законодавчо-нормативної бази, невпорядкованість системи управління Державної служби медицини катастроф, незадовільну міжвідомчу взаємодію медичних структур тощо. З часу заснування цієї служби минуло 16 років, але в ній, на жаль, залишається низьким рівень створення матеріальних і медичних ресурсів для запобігання й ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Україна не виробляє жодних вакцин, потрібних для захисту військовиків, цивільного населення, медичних працівників та рятувальників на випадок скоєння терактів чи застосування біологічної зброї, тривалий час не вирішуються питання забезпечення індивідуальними засобами медичного захисту (антидоти, радіопротектори, аптечки).

 

На думку вчених, щоб створити справді потужну, дієву систему медичного захисту населення, потрібно на першому етапі провести поглиблений науково обґрунтований аналіз організаційних, нормативно-правових, управлінських та матеріально-технічних основ Державної служби медицини катастроф, розробити й затвердити Концепцію Національної програми забезпечення медичного захисту населення України на випадок техногенних і природних катастроф, терористичних актів та на особливий період. На другому етапі – створити робочу групу з досвідчених фахівців профільних міністерств і відомств, територіальних органів державного управління, провідних науковців для розробки Національної програми, яку потрібно буде затвердити в найкоротші терміни.

 

      Змістовними, аргументованими були доповіді багатьох учасників конференції. Низку пропозицій щодо способів розв’язання наявних проблем у сфері медичного захисту вніс заслужений лікар України доцент Петро Волянський (Інститут державного управління у сфері цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій). Зокрема, доцільно на законодавчому рівні ввести до складу Державної служби медицини катастроф санітарно-епідеміологічні формування для забезпечення заходів оперативного реагування на надзвичайні ситуації медико-біологічного характеру, науково-дослідні установи за напрямами своєї діяльності, які були б провідними науковими установами з питань медицини катастроф. Далі промовець навів цифри й факти, на яких базуються висновки щодо потреби реформування й удосконалення рятувальних служб. В Україні середній показник смертності через надзвичайні ситуації становить 130–135 осіб на 100 тис. населення (що перевищує відповідні показники в інших країнах Європи в 3–5 разів). При цьому приблизно чверть постраждалих помирає в лікарнях, а 76% – на догоспітальному етапі (у розвинутих державах світу пропорція зворотна: відповідно 72% і 28%). Наведена статистика свідчить про недосконалість вітчизняної системи надання медичної допомоги постраждалим безпосередньо в зоні надзвичайної ситуації та недостатню ефективність евакуаційних заходів. Водночас позитивний досвід роботи вітчизняних мобільних госпіталів Україна має – в цьому учасники конференції мали змогу переконатися, переглянувши відеофільм про гуманітарну місію наших медиків у Пакистані, де 2005 року стався потужний землетрус.

 

    Про роль і місце військово-медичної служби в загальнодержавній системі медицини катастроф вів мову на конференції заслужений лікар України професор Михайло Бойчак (Українська військово-медична академія). Представник цього ж вишу, знаний вчений Володимир Трихліб (на другому знімку – зліва) порушив актуальні питання, пов’язані з протидією інфекційним захворюванням у випадках надзвичайних ситуацій. На конференції виступили також керівники військово-медичних клінічних центрів різних регіонів.

 

      Після наукової дискусії, на прес-конференції за участю Петра Волянського, Сергія Петрука – начальника Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, заслуженого лікаря України (на третьому знімку – зліва) головуючий Петро Мельник, підсумовуючи ухвалені рішення, наголосив на потребі безумовного забезпечення постійної готовності національної системи охорони здоров’я до адекватного й ефективного реагування на виклики у випадках надзвичайних ситуацій, терористичних актів та на особливий період.

 

Прес-служба ВБФ «Журналістська ініціатива»

 

Фото Сергія Шевченка

 

З матеріалами  конференції можна ознайомитися також на веб-сайті УІСД МОЗ України.