16.05.08 06:40  Переглядів: 3269

Футбольне свято у Жмеринці – доброчинна акція журналістів

Футбольна команда “Журналіст України” напередодні Дня Перемоги вдев’яте у своїй 15-річній історії поїхала до Жмеринки. Сталий інтерес палких шанувальників “гри мільйонів” до подільського містечка пов’язується, по-перше, зі спортом і, по-друге, з доброчинністю. Спорт – це насамперед футбол (його популярність у команди репортерів зросла ще задовго до того, як УЄФА надала Україні право провести Євро-2012). А благодійна діяльність столичних гостей полягає у фінансово-інформаційній підтримці дитячих змагань: перехідний кришталевий кубок, нагороди чемпіону та призерам, висвітлення акції – справа рук працівників преси. Варто зазначити, що у складі команди журналістів є троє представників ВБФ “Журналістська ініціатива”, які виконують свої обов’язки на громадських засадах: голова наглядової ради Фонду Віктор Шпак, член наглядової ради Сергій Шевченко та член правління Фонду Віктор Любивий.

13.05.08 10:25  Переглядів: 2294

Анонс на польському радіо учасника X Міжнародного автопробігу журналістів

http://www.polskieradio.pl/zagranica/news/artykul82200.html
http://www.polskieradio.pl/zagranica/ua/

X Міжнародний Автомобільний Рейд \"Дорога до Криму: проблеми та перспективи\". В ефірі 12.05.2008.

У червні в Україні відбудеться X Міжнародний Автомобільний Рейд.
Про нього розповідає голова Бемовського товариства фотографів Мар’ян Ринкєвич.

05.06.08 01:41  Переглядів: 3270

КУЛЬТУРНА МОВА – КУЛЬТУРНА НАЦІЯ

Стаття учасниці Всеукраїнського семінару "Культура мови – культура нації"

Катерина Кириленко (Вінниця)

Є там музей Кобзаря, але більшість цінних експонатів свого часу забрали музеї Москви й Києва. Та навіть те, що залишилось, дало ще раз відчути глибину думки поета, його вільний дух та переконатися, що багато людей недооцінює Шевченка за «шароварний» образ кріпака, який усе життя ходив у смушковій шапці, боровся з москалями, ляхами та панами і зовні мало відрізнявся від останнього п’яниці. Насправді ж він і з найвидатнішими людьми свого часу дружив, і деякі твори російською писав, і на портрет, який нині висить у кожній «культурній» установі України, мало був схожий. Чи не настав час повернути Україні поета-інтелектуала, художника, мислителя?

25.04.08 05:01  Переглядів: 7295

Всеукраїнський семінар "Культура мови - культура нації" (мовностилістичні поради)

Продовження (початок у матеріалах від 2, 13 та 19.04.2008)

Близькість мов на лексичному й інших рівнях аж ніяк не є підставою для беззастережного копіювання або перенесення назв різних понять з однієї мови в другу. «Помилки в доборі слів пояснюються недостатнім рівнем знання мови, — зауважує професор Олександр Пономарів. — Огріхи цілком природні в мовленні людей, котрі починають опановувати якусь мову. Таких вад не треба боятися, бо людина не може негайно опанувати мову в повному обсязі. Але початківці, новачки повинні мати певні мовні орієнтири, взірці...» Такі зразки здебільшого дає нам друковане слово.

23.04.08 07:59  Переглядів: 5034

„ЗОЛОТА ПІДКОВА ЧЕРКАЩИНИ”, або Не тільки в грошах щастя

Стаття учасника Всеукраїнського семінару "Культура мови – культура нації"

Леонід Сосницький (Запоріжжя)

...черкасці всі останні роки не безплідно дебатували, «кто более матери истории ценен», а провели титанічну роботу, щоб систематизувати і зберегти для нащадків усі визначні події, котрі трапилися на теренах області, не забувши імена всіх великих людей, котрі пов’язані з їхнім рідним краєм.

22.04.08 10:14  Переглядів: 3176

В УКРАЇНІ, КРАЇНІ ШЕВЧЕНКОВОГО СЛОВА

Стаття учасника Всеукраїнського семінару "Культура мови – культура нації"

Дмитро Кремінь (Миколаїв),
лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка

Але за всіх умов у нас є Україна, українська мова, Тарас Шевченко. І ми не сироти в цьому світі, не безбатченки, не байстрюки бездольні, не бездомні – в цьому найбільший урок нашої націєтворчої місії.

21.04.08 09:05  Переглядів: 2803

У ПОШУКАХ “ДУХОВНОГО ХЛІБА”

Стаття учасниці Всеукраїнського семінару "Культура мови – культура нації"

Людмила МАКЕЙ (Кіровоград)

Засмічені узбіччя, засмічена мова – явища одного порядку. Це й не дивно, адже буття визначає свідомість. А ще незрозуміло було львів’янам, чому мало не в кожному нашому місті чи селі й досі стоять пам’ятники Леніну. Бронзові символи минулої епохи зникли з їхнього буття ще в дев’яностих роках минулого сторіччя. До речі, незабаром і в Черкасах зникне скульптура Ілліча. Здивувала колег-газетярів і назва нашого обласного центру: «Це що – на честь прихильника червоного терору, який нічого доброго для місцевих жителів не зробив?! Невже ні в кого не виникало бажання змінити назву на ліпшу?»

21.04.08 08:26  Переглядів: 3734

МИ ЄДИНІ У ШЕВЧЕНКОВІ

Стаття учасника Всеукраїнського семінару "Культура мови – культура нації"

Василь Кізка (Вінниця)

…У своєму житті так глибоко, до нестримних сліз, я був двічі схвильований. Перший раз – на найбільших християнських святинях в Назареті і Єрусалимі, другий – тут, на славетній Черкащині.

Як на мене, на мою українську душу, серце і розум – у нас всього два найголовніших села Моринці і Керелівка. Це з них ми всі, українці, народилися. Без них було б щось інше, але України не було б, можливо, ніколи!

19.04.08 07:41  Переглядів: 24506

Всеукраїнський семінар "Культура мови - культура нації" (мовностилістичні поради)

Продовження (початок у матеріалах від 2.04. і 13.04.2008)

Хиби перекладу. Кальки

Чимало прикрих помилок виникає через неточність перекладу слів, висловів, речень — тут мовці мають дбати про дотримання лексичних, фонетичних та інших мовних норм. У книжці, наприклад, розповідається про діяльність «крупного розвідника». Словосполучення крупний розвідник ужито недоречно, бо в українській мові слово «крупний» має лише одне значення — такий, що складається з окремих великих частинок. Наприклад, крупний (грубий) пісок. Під упливом багатозначнішого російського «крупный» в українських текстах з\'являються помилкові сполучення крупне підприємство, крупний спеціаліст тощо. За лексичними нормами, у таких випадках доречно вживати слово великий (або інші слова — залежно від контексту): велика афера, широкий план, досвідчений фахівець.

13.04.08 09:34  Переглядів: 12328

Всеукраїнський семінар "Культура мови - культура нації" (мовностилістичні поради)

Продовження (початок у матеріалі від 2.04.2008)

Чимало непорозумінь виникає під час відмінювання українських прізвищ. Щоб у тексті листа чи іншого документа не зробити з адресата-чоловіка особу протилежної статі, пам’ятаймо правило: чоловічі прізвища відмінюються всі, жіночі також усі, крім тих, що закінчуються на приголосний та -о: Іван Рябокінь — Івана Рябоконя, Марія Рябокінь — Марії Рябокінь; Петро Шейко — Петра Шейка, Ганна Шейко — Ганни Шейко; Тарас Трясило — Тараса Трясила, Ольга Трясило — Ольги Трясило; Василь Іваньо — Василя Іваня, Ніна Іваньо — Ніни Іваньо; Роман Нетудихата — Романа Нетудихати, Віра Нетудихата — Віри Нетудихати. Не відмінюються в українській (як і в російській) мові російські чоловічі та жіночі прізвища на -их, -ово, -аго: Ігор Крутих — Ігоря Крутих, Надія Черних — Надії Черних (російський звук ы передається українською літерою и); Олександр Дурново — Олександра Дурново; доктор Живаго — доктора Живаго.