«Північна одіссея» чернігівського журналіста
«Північна одіссея» чернігівського журналіста
Ініціативний журналіст – це про Олександра Волощука. Досвідчений мандрівник – також про нього. А «Північна одіссея» – це не лише образна характеристика його чергової подорожі у високі широти, але й назва чергової (вже другої) книжки, яку відомий чернігівський автостопник видав у себе на батьківщині. У грудні 2009-го в столиці Олександр Волощук презентував нове видання.
У творчій зустрічі з автором книжки взяли участь і обмінялися з ним думками про «Північну одіссею» київські колеги та друзі, з-поміж них – знаний український журналіст-мандрівник Микола Хрієнко і автор цих рядків, який не раз подорожував Карелією і островами Білого моря, збираючи матеріал для книжок публіцистики "Українські Соловки" та "Архіпелаг особливого призначення".
У «науково-популярний» доробок Олександра Волощука, вміщений під яскравою обкладинкою, увійшли розповіді про подорож 2007 року північними регіонами Росії (Тюменська область, Ямал, Комі). Особливу увагу дослідник теми політичних репресій звернув на 501-шу будову ГУЛАГу – «мертву» залізницю Салехард – Надим – Ігарка. На сторінках його книжки – романтика автостопу, закордонна екзотика, зустрічі з українцями Росії, цікаві людські долі.
Кілька слів про самого автора «одіссеї» – творчого представника «останнього покоління мандрівників». Олександрові 37 років. Він народився в Зеленодольську на Дніпропетровщині. За освітою історик (закінчив Чернігівський педагогічний університет ім. Т. Шевченка), за покликом душі – мандрівний журналіст. Член Національної спілки журналістів України. Автор книжок «Автостопом на край світу» (2008) та «Північна одіссея» (2009). Володар Гран-прі XIV Всеукраїнського фестивалю телерадіопрограм «Калинові острови» (2009) – за радіопередачу «Їм сниться мила серцю Україна...». У творчих планах – випробувати себе в художній прозі.
З 2002 року подорожує автостопом. За цей час пройшов і проїхав більш як 118 тисяч кілометрів. Основні теми журналістських досліджень під час мандрівок-експедицій:
1. Життя закордонних українців;
2. Масові репресії доби сталінізму;
3. Місцеві особливості (історія, етнографія, економіка, психологія людей).
Регіони мандрівок і досліджень:
2002 р. – Центральна Росія;
2003 р. – Придністров'я, Молдова, Південне Подунав'я;
2004 р. – Російська Північ, Соловецькі острови, Біломорканал;
2005 р. – Північний Кавказ, Закавказзя, Східний Казахстан, Каракалпакія, Аральське море;
2006 р. – Східний Сибір, Колима, Сахалін, Курильські острови, Приморський і Хабаровський краї, Єврейська АО, Забайкалля, Монголія, Алтай;
2007 р. – Північний Кавказ, Тюменська Північ, Комі, 501-ша будова ГУЛАГу («мертва» залізниця Салехард – Надим – Ігарка);
2008 р. – Литва, Латвія, Західний і Центральний Сибір, Якутія, Колима, Камчатка, Командорські острови, Хакасія, Тува;
2009 р. – Фінляндія, Північно-Західні регіони Росії (Санкт-Петербург, Карелія, Мурманська, Псковська, Ленінградська області).
Деякі об’єкти досліджень (тема масових політичних репресій):
пошуки місця поховання чернігівського поета Марка Вороного (Соловецькі острови, урочище Сандармох, 2004);
Біломорканал (2004, 2009);
уранова копальня Бутугичаг (Колима, 2006, 2008); 501-ша будова ГУЛАГу («мертва» залізниця, 2007); робота в архівах і пошуки могил репресованих у Республіці Комі (2007); залишки табору «Василівка» (Якутія, 2008).
Плани майбутніх мандрівок:
2010 р. – Румунія, Кубань, Північний Кавказ, Закавказзя, Близький Схід (Східна Туреччина, Західний Іран, Сирія, Йорданія, Ліван);
2011 р. – Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан;
2012 р. – обійти пішки навколо Чорного моря (територіями України, Росії, Абхазії, Грузії, Туреччини, Болгарії та Румунії).
Хочеться за морською традицією побажати колезі семи футів під кілем. А ще – «семи футів масла» над тим хлібом, який дають йому нинішня кореспондентська посада в чернігівській газеті «Високий Вал» і невтомна праця його душі, його журналістського пера, вправність якого оцінить читач.
Сергій Шевченко,
заслужений журналіст України
На знімках: обкладинка нової книжки; М. Хрієнко (ліворуч) і О. Волощук.
Фото автора