Місто Оулу – це майже в центрі країни Суомі. У просторому й водночас затишному приміщенні місцевого відділення Червоного Хреста Фінляндії, де зазвичай гостинно зустрічають тих, хто потребує гуманітарної допомоги, щирого спілкування, від самого ранку на кухні працювала нечисленна, але дружна команда.

Ініціативу керівниці відділення Лайми Вайніо провести тут Український вечір радо підтримали активістки з центру біженців Хейкінхар’ю, де мешкає чимало наших краян, що знайшли тимчасовий захист у дружній північній країні Європейського Союзу. А ще українки вирішили втілити ідею так, щоб спілкування вийшло справді щирим, душевним – і для господарів, і для гостей.

Свій задум обговорили з Анастасією Каховською. Наша землячка спільно з чоловіком Тарасом Палійчуком та колишньою киянкою Вєрою Карам з перших днів рашистського вторгнення організовували українців, що живуть в Оулу, на допомогу тим, хто її потребує. Потім побачили, що так само активно волонтерять і фіни – Таїйа Руусканен, Самулі Карпела… Вирішили об’єднати зусилля. Ось так уже понад два місяці й працюють єдиною командою, до якої невдовзі долучилися ініціативні українки з центру прийому біженців.

Ніна Бокало, Віра Дядченко, Ніна Гетман, Анна Ісаєва, Марія Майдікова, Анна Чеховська, Юлія Доненко теж не звикли сидіти склавши руки. У будь-якої патріотичної людини в цей тяжкий час, можна сказати, свій фронт – кожний, хто тимчасово вимушено опинився за кордоном, нині стає немовби представником своєї країни й певною мірою – її обличчям.

    Задум Лайми Вайніо зробити Український вечір як дружнє спілкування за чаєм-кавою з традиційною українською випічкою наші землячки вирішили доповнити. А й справді, що ж це за знайомство з народними традиціями України без борщу зі сметаною та пампушками, без вареників з капустою й картоплею та без солодких налисників із сиром? І тоді «співавторки» ідеї запросили на підмогу найбільш хазяйновитих господинь, що живуть у сусідніх кімнатах.

Ліпили вареники дружно, готували з гарним настроєм, укотре згадуючи в розмовах поспіхом залишені домівки, незабутній рідний край. Із задоволенням допомагали у створенні шедеврів ресторанної якості також Ірина Педченко, Ольга Кожушкова, Людмила Хижняк, Севіндж Тагієва. Отак гуртом приготували страв аж на 100 персон!

Не менш цікавою принадою україно-фінської неформальної зустрічі стала добре продумана презентація. Вона для господарів з Червоного Хреста й запрошених місцевих волонтерів стала, певно, найкращою нагодою ближче познайомитися, душевно поспілкуватися, а для декого ще й стала справжнім відкриттям України, її історії і традицій.

    На кількох великих екранах у залі транслювали відеофільм – той що був презентаційним на урочистостях з нагоди 30-річчя незалежності України. Модератором і ведучою вечірнього дійства стала Анастасія Каховська. Упродовж спілкування заповнена зала не раз вибухала оплесками – так дякували, зокрема, й жінкам, які приготували смаколики української національної кухні. Ці вправні господині не лише невтомно й організовано працювали, щоб створити свято. Вони й душевно розповідали про кожну з традиційних страв, якими з апетитом ласували присутні в залі міжнародного товариства – до слова, зі смаком прикрашеному. Зала вмістила громадян, небайдужих до долі своїх країн і всього світу.

А ще оплесками й вітаннями зустрічали учасники вечора всіх, кому щастило в організованій тут-таки експрес-лотереї. Ласощі, іграшки, сувеніри дісталися багатьом, отож укотре присутні обмінювалися щирими усмішками й ще донедавна не всім знайомими словами – «кіітос» і «дякуємо».

Справді, ось такі заходи – продумані й водночас наповнені щирими миттєвостями спілкування – зближують і людей, і цілі народи, додають упевненості, що добро й бажання розуміти та підтримувати одне одного здолають зло, яке несе світові дикунська, рашистська ідеологія ненависті.

Людмила Мех

Фото Сергія Шевченка