Турнікети – гостра тема: на ній не можна ні спекулювати, ні маніпулювати

Єдиний вихід – якомога швидше запровадити розроблений МОЗ єдиний стандарт турнікетів, плюс виробництво їх в Україні під постійним суворим контролем (тестуванням). Чому? Далі детальніше.

 

Нардепи пропонують (нібито через свою недовіру до ДП «Укрметрдержстандарт») не запроваджувати єдиного державного стандарту турнікетів, а віддати право контролю якості цих виробів американському комітету ТССС (Tactical Combat Casualty Care). Що насправді за цим криється?

 

Ідея, на перший погляд, слушна: відомо ж, який рівень корупційних ризиків у країні... Та ліпше не декларувати, а діяти! Сенс у тому, що це несе ризики саме для нашого – українського ринку. Бо ті виробники, яких визнає ТССС, піднімуть ціни на свою продукцію, аргументуючи тим, що вийшли на зовнішній ринок. І буде так, що за кошти наших платників податків для наших воїнів ми купуватимемо той самий виріб, тільки дорожче.

 

Військовики знають: краще нічого, ніж лайновий турнікет. Джгутами Есмарха незручно користуватися (цей засіб для тимчасової зупинки кровотечі, винайдений наприкінці ХІХ століття, ще виробляють в Україні). Джгут сам собі не накладеш, а турнікет – так!

 

Нерідко привозять з гуманітаркою аптечки й одразу відправляють їх на фронт. Але треба розуміти, як їхнім вмістом користуватися. Без тренінгу – небезпечно для постраждалих! Добре, якщо в підрозділі медик навчив. Або начмед провів тренінг. А в когось – ні... Чи критично, коли гуманітаркою надійшли не дуже круто заповнені аптечки? Загалом – ні, окрім неякісного турнікета.

 

Турнікет – це критично потрібно, бо ж людина може стекти кров’ю за лічені хвилини, якщо не застосувати цей виріб. І він має бути належної якості. Тому чи варто купувати китайські, просто якісь незрозумілої конструкції саморобки, на 3D-принтерах виготовлені – питання життя або смерті.

 

Турнікет – доволі складна конструкція, яка на всіх етапах має бути надійною. CAT (Combat-Application-Tourniquet) дає гарантію, що турнікет стовідсотково можна застосувати один раз. Його не можна використовувати вдруге, бо там тканина все-таки трохи розтягується. Чи дає гарантію китайський або саморобний турнікет? Ні, не дає. У них немає тестування, вони не відбраковують партію, якщо там виявиться один поганий турнікет.

 

У тактичній медицині на фронті турнікети – це питання номер один.

 

Також залишається відкритим питання проміжного контролю якості поставлених турнікетів. Якщо депутати не довіряють порядності контролю на українських підприємствах, то чи довіряють українським виробникам щодо дотримання належної якості? Тут ми повертаємося до відкритого питання запровадження єдиного стандарту турнікетів, який мало розробити МОЗ, але так і не розробило. І напевне, вже ніколи не зробить, адже є СоТССС, який пропонують депутати замість стандарту.

 

З погляду іміджу України нібито все гарно. Знову вийдуть політики і заявлять, що в нас є виробник, якого тепер представлено на зовнішньому ринку, ба більше – його рекомендує сам ТССС. Але знову-таки для нашого ринку – це ризик завищених цін і передбачуваних очікувань.

 

І ці питання не мають на меті дискредитувати наших виробників турнікетів, оскільки погіршення якості виробів може бути і в іменитих – внаслідок масштабування виробництва. А раз є потреба ЗСУ в турнікетах, виробники явно захочуть випускати їх більше, економлячи на самому виробництві.

 

Навряд ми зможемо дозволити собі проводити проміжний контроль якості турнікетів силами СоТССС (за неофіційними даними, вартість тестування одного турнікета становить до 30 тисяч доларів США), тому мати свою лабораторію було б непогано – це дешевше.

 

Отже, перш ніж втілювати наміри, політикам і чиновникам треба добре подумати, як це позначиться на українській економіці. Також подумати, як змусити виробників не завищувати ціну для наших власних потреб або закласти фінансування на підвищення вартості.

 

Відкрию ще один секрет. Три види українських турнікетів уже давно тестують у комітеті ТССС. Зараз безплатно.

 

Чому б паралельно не робити, але на постійній основі, такі тестування в Україні? Війна ж триває саме в нас. Отож і потреба є в нас. А от у залежність потрапляти – це не той шлях.

 

Марина Тепленко