«Коломийка» на Балканах: Артем Ясинський виступив на музичному фестивалі в Косові

  У столиці Республіки Косово розпочався фестиваль музики Фредеріка Шопена. Серед фортепіанних творів, які лунали тут у День Європи, була й українська «Коломийка» Мирослава Скорика.

 

У церемонії відкриття культурної події взяли участь прем’єр-міністр Альбін Курті й посол Німеччини в Косові Йорн Роде. Обидва у своїх виступах згадали Україну – тема війни болить нині всьому цивілізованому світові...

 

На сцені в Приштині найпершим з учасників показав свою майстерність українець Артем Ясинський. У глядацькій залі були присутні мер Приштини Перпарім Рама, іноземні дипломати, урядовці, митці. Телебачення транслювало наживо віртуозну гру піаніста. У переповненому «амфітеатрі» більшість глядачів становили громадяни Косова, з якими маестро спілкувався англійською мовою. А серед фортепіанних творів, які він виконав на відкритті фестивалю, були не лише композиції Шопена, сонати Баха та Бетховена, а й лунала українська музика!

 

  Артем Ясинський з 2010 року живе й працює в Німеччині. Там він удосконалював свою освіту, яку здобув у Донецьку. А після магістратури й аспірантури у ФРН став педагогом і науковцем. З 2015-го він доцент кафедри спеціального фортепіано у Бременському університеті мистецтв (Hochschule für Künste Bremen). Також викладає в Італії – у Трієсті. Як піаніст об’їхав, можна сказати, пів світу. Косово запам’яталося йому щирими, добрими людьми. З цією думкою митця згодні й четверо українських журналістів, які звернулися до нього по коротке інтерв’ю. Преса пройшла за куліси концертної зали, де киянка Людмила Мех, колеги з Луганщини Марина Животкова, Вікторія Кайдаш та киянин-автор цих рядків, між іншим – земляк з Донеччини (народився у Краматорську) мали змогу поспілкуватися з артистом і зробити світлини.

 

Як відомо з біографії митця, він народився 1988 року, зростав у сім’ї музикантів у Донецьку. Змалку навчався у спеціалізованій музичній школі для обдарованих дітей, а свій перший концерт дав у восьмирічному віці. Сухі рядки життєпису, які легко знайти, приміром, у німецькій Вікіпедії, Артем у живому спілкуванні доповнив цікавими подробицями. Сказав журналістам, що в рідному місті певний час був їхнім колегою – як фотокор друкувався в газеті «Салон Дона и Баса». Далі навчався в Донецькій державній музичній академії імені Сергія Прокоф’єва (2006–2009), закінчив з відзнакою бакалаврат і там же, в Донецьку, вивчав композицію у класі професора Олександра Рудянського.

 

Батько Артема – уродженець Дебальцевого. Неподалік того міста є село Рівне, в якому, кажуть, були поселенці польського походження (і прізвище Ясинський, імовірно, польське). По материній лінії були в роду ще й італійці та греки... «Там усього намішано, – сміється Артем. – За що я любив цей регіон – там мікст культур. Це мені подобається й у Німеччині. І в колі друзів у мене зараз багато різних і дуже цікавих людей».

 

  Артист розповів, що його дід Володимир, який також з Дебальцевого, мав до музики природний хист. «Грав на всьому» – на струнних інструментах (домра, мандоліна, віолончель), на кларнеті й саксофоні... А от внук універсального музики спеціалізується на фортепіано. І, треба сказати, досяг як виконавець неабияких успіхів. Ще в школярському віці Артема відзначали на Конкурсі молодих піаністів пам’яті Горовиця. Згодом, коли став фахівцем і сам викладав студентам, здобув низку призів на міжнародних конкурсах. Серед них – Gian Battista Viotti Competition (Італія, 2011); Theodor Leschetizky Competition (Німеччина, 2013); Sendai International Music Competition (Японія, 2013), де також завоював приз глядацьких симпатій; Gina Bachauer International Artist Competition (США, 2014); Top of the World Piano Competition (Норвегія, 2017); Sydney International Piano Competition (Австралія, 2021). Мав успіх і на Steinway-Förderpreis у Німеччині, а 2015-го став фіналістом конкурсу Honens Piano Competition, крім того, здобув золоту медаль та приз глядацьких симпатій у World Piano Competition (США).

 

    Артем упродовж кар’єри класичного музиканта концертував у багатьох країнах Європи, Азії, Америки. У минулі десятиріччя його таланту аплодували Карнеґі-хол, Варшавська філармонія, Jack Singer Concert Hall у Калгарі, Die Glocke у Бремені, найвідоміші зали Гамбурга, Берліна... Брав участь у низці фестивалів, зокрема в Італії, Австрії, а цьогоріч, як уже сказано, вперше грав на Балканах – відкрив фестиваль музики Шопена у Приштині.

 

Завершили концерт овації, якими вдячні шанувальники мистецтва стоячи вітали українського виконавця й раз у раз на біс викликала його під софіти. Наступними за програмою фестивалю мають виступати музиканти з Косова, Албанії, Італії, Австрії, Німеччини, Франції, Чорногорії та низки інших країн. Фінальні ноти й церемонія закриття фестивалю на Балканах – 9 червня.

 

Сергій Шевченко

 

м. Приштина (Косово)

 

Фото автора і з відкритих джерел