Звістка з фронту: «Дякую за допомогу»

  Тиждень тому, суботнього травневого дня, надійшло з фронту лаконічне повідомлення від колеги – 50-річного вояка, багатодітного батька, талановитого митця. «Наш Форд Транзит облисів аж до корда, – написав Віталій під фотографією автомобільного колеса. – Чи є можливість десь знайти б/у-шні шини 14-С?».

 

Віталій, який нині служить у підрозділі забезпечення однієї з бригад, пішов боронити Україну добровольцем. Воює вже багато місяців. До керівництва фонду «Журналістська ініціатива» він звернувся з проханням, певно, як до партнера Всеукраїнського автомобільного клубу журналістів, заснованого ще 1999 року. Останніми роками робота цього клубу стала на паузу – війна ж... Однак людські зв’язки працюють – як і має бути.

 

Читайте також (з мирного життя): Журналісти-автолюбителі змагалися в столиці

 

Того ж дня автор цих рядків повідомив Віталію: «Привіт! Виходимо на автомобілістів». Засновниця фонду й чинна президентка ВАКЖ Людмила Мех передала прохання про потребу в шинах кільком надійним друзям – відомим журналістам-автомобілістам.

 

А 24 травня прилетіла втішна звістка з бойової бригади – від Віталія: «Дякую за допомогу. Ми вже вчора перезулись. Буде якась ще потреба – обов'язково звернусь».

 

* * *

З листування з Віталієм (вересень 2023 року):

 

«Довго волонтерив, а потім вирішив допомогти налагодити роботу служби забезпечення, щоб не настільки сильно залежати від волонтерів, – написав колега-військовик торік. – Поки були без фінансування, як добровольці – це зрозуміло... Пішов в артилерію (в розвідку). Робота нова, трохи незвична, але швидко схопив, впорядкував папери, все пішло: і харчі, і одяг... Звичайно, потреби у волонтерській допомозі залишаються (бо не все може бути забезпечено зі сторони частини), але як мінімум основні напрями забезпечення налагоджено».

 

Сергій Шевченко

 

24.05.2024