Повідомлення про вагомий фінансовий внесок Всеукраїнського благодійного фонду «Журналістська ініціатива» в недавню акцію творчої спілки журналістів порадувало медійників-автолюбителів (НСЖУ, як відомо, придбала й передала позашляховик Volvo для військових журналістів на фронтову Донеччину). Читайте, будь ласка, «Пресслужба 24-ї окремої механізованої бригади імені Короля Данила записала відеоподяку НСЖУ за вже другий переданий автомобіль».

Фонд, нагадаємо, це багаторічний партнер Всеукраїнського автомобільного клубу журналістів (ВАКЖ). Чверть століття тому Міністерство юстиції України зареєструвало цю неприбуткову громадську організацію журналістів-автомобілістів, яка незабаром провела свої перші автомобільні змагання – «Київську осінь» у центрі столиці.

То була неординарна подія: міська влада вперше надавала офіційний дозвіл на кількагодинне перекриття проїжджої частини Хрещатика, щоб працівники преси, радіо й телебачення могли провести авторалі на Майдані Незалежності. Відтак упродовж десяти років «Київська осінь» і «Київська весна» були постійними акціями ВАКЖ.

  Біля джерел цього об'єднання стояли мої надійні колеги-партнери: журналісти-автолюбителі з Києва Олексій Ліканов і Володимир Воробейков. Обидва працювали тоді у всеукраїнському автомобільному журналі «Сигнал». Крім них, актив новоствореної громадської організації становили Людмила Каткова, яка очолювала всеукраїнський журнал «Автопрофи», засновник авторської телепрограми «Зелений фургон» з Одеси Ігор Сєдой, ведучий «Гала Радіо» Максим Нєфьодов, засновник і генеральний директор Черкаської обласної незалежної телерадіокомпанії «Ятрань» Микола Ратушний, львівський фотожурналіст Євгеній Кравс – засновник авто-фан-клубу «ЗАЗ Козак» (об’єднання любителів автомобільної моделі ЗАЗ-965 – «горбатих запорожців»), журналіст і відомий автогонщик Олексій Мочанов.

      Від серпня 2001 року постійним партнером ВАКЖ стала ще одна журналістська організація – Всеукраїнський благодійний фонд «Журналістська ініціатива». Відтоді це були незмінні співорганізатори низки міжнародних журналістських автопробігів «Дорога до Криму: проблеми та перспективи» (2001–2008), всеукраїнських автопробігів «Схід – Захід: разом назавжди!» (2005) й «Пам'ять батьківського подвигу – в серцях наших» (2010). Спільно провели й міжнародну фотовиставку «В об'єктиві – автопробіг» (2007, Київ).

  Виконання редакційних завдань журналісти поєднували з програмами акцій клубу. Серед учасників пробігів і ралі були Володимир Сонюк (газета «День»), Володимир Количев (газети «Факти», а потім «2000»), Катерина Шевцова (Національна радіокомпанія України), телевізійник і газетяр Ярослав Галата, сімейні екіпажі Ольги Волошиної з Дніпра й Едуарда Бобровицького із Запоріжжя, журналісти з газет «Урядовий кур’єр», «Голос України», «Демократична Україна», «Молодь України», телеканалу «Рада», обласних ДТРК та багатьох регіональних газет.

Упродовж п’яти років на власних автомобілях приїздили з Вільнюса до України екіпажі колег Стасіса Григалюнаса з газети «Lietuvos žinios». З Варшави долучався до автопробігів польський фотограф Мар’ян Ринкевич. Екіпаж турецьких журналістів, у якому водієм був Юнус Ердогду, теж не пас задніх, а ще були учасники з Молдови, Німеччини, Білорусі, Ізраїлю…

На ділі ці журналістські акції розкрили для багатьох колег професійні й організаторські якості активу ВАКЖ і партнерського благодійного фонду – заслужених журналістів України Сергія Шевченка, Наталії Черешинської, Олексія Плаксіна з Києва, Валентини Душок, Михайла Калініченка з Черкас, Марії Веремчук зі Львова, Тетяни Смолдирєвої з Чернівців.

  А чого варта співпраця з Київським міським автомотоклубом (КМАМК)! Його актив на чолі з незмінним очільником Сергієм Маликом став прикладом надійності й порядності. Влітку 2019-го ми спільно провели ралі на Хрещатику, співорганізатором якого стала також Національна спілка журналістів України. За підсумками змагань Сергія Малика нагородили спеціальною відзнакою НСЖУ за багаторічну співпрацю зі ЗМІ, зокрема з ВАКЖ. Хто міг уявити в той час, що за три роки і Київ, і всі ми будемо в реаліях повномасштабної війни, ракетних обстрілів України, а присутні на ралі колеги стануть в обороні Вітчизни або волонтерами?!

Чемпіон України з кільцевих перегонів, майстер спорту, володар понад чотирьох десятків національних і світових рекордів у авто- й мотоспорті (та ще й у повітроплаванні!), володар відзнаки Народний герой України президент КМАМК одразу після початку повномасштабного вторгнення в Україну рашистської армії створив гуманітарний проєкт «Карети швидкої для України» та став засновником Міжнародного благодійного фонду Сергія Малика «Вільний дух України». На захист Вітчизни стала і дружина Сергія – Вікторія.

    Наш «Золотий голос автопробігів» радіожурналістка з Вінниці Тетяна Скомаровська з весни 2022 року не лише особисто долучилася до плетіння маскувальних засобів, яких потребують ЗСУ. Вона ще й організує власні доброчинні концерти бардівської пісні, якими збирає кошти для закупівлі матеріалів, з яких виготовляють маскувальні сітки. А днями колега поділилася новиною про поповнення волонтерських лав. Не один рік Тетяна створює свої пісні на вірші місцевих поетів і так популяризує творчість земляків – виступає як на Вінниччині, так і в інших областях. Поети ж своєю чергою запрошують ветерана радіожурналістики до себе на засідання клубу «Поезія Незламних» (створений за сприяння бібліотекарки, поетеси Віри Гранатової). Якось після чергового культурного заходу Тетяна запропонувала творчій спільноті: «А що як ви раз на тиждень знайдете час прийти в наш волонтерський центр? Спробуйте поєднувати читання віршів із плетінням сіток. Там такі патріотичні люди! Вам буде цікаво і їм також». Ось так і об’єднались у спільній справі уродженці Краматорська на Донеччині, Луганщини, Херсона, для яких Вінниця стала другою домівкою, і місцеві письменники, поети, медійники.

Справді українці – народ незламний. І в цьому вкотре переконуєшся, коли знаєш, як і твої колеги, активісти ВАКЖ та фонду «Журналістська ініціатива» перебувають на інформаційному фронті або стають активом волонтерів.

    На Київщині в Іванківському районі є дружний колектив жіночок, які теж виготовляють маскувальні сітки. Назву дали своїй «бригаді» колоритну – «Свашки». Часто до однієї з ініціаторок Любові Орещенко приїздить її багаторічна подруга зі столиці Наталія Черешинська (а для нашої команди обидві завжди асоціюються як жіночий екіпаж на ралі «Київська осінь» і «Київська весна»). Свого часу вони здобували на змаганнях спортивні призи, підіймалися на подіум на Хрещатику.

З незмінною вдячністю за громадянську позицію, за активність у сприянні оборонцям України можу говорити і про сьогочасні справи Валентини Душок з Черкас, Марини Тепленко з Вінниці, Валентини Саєнко зі Світловодська, Олексія Плаксіна, Олега Сташка з Києва та багатьох інших учасників акцій, з якими асоціюється назва ВАКЖ в історії вітчизняних журналістських організацій.

Людмила Мех, президентка ВАКЖ і ВБФ «Журналістська ініціатива»

Фото Сергія Шевченка і з архіву ВАКЖ

Джерело: офіційний сайт НСЖУ