Після публікації на сайті фонду «Журналістська ініціатива» замітки про те, як на Поділлі збирають пожертви для виробництва маскувальних засобів, дуже потрібних українським оборонцям (читайте, будь ласка – "Тетяна Скомаровська: «На благодійний концерт – з гітарою і нашоломниками»") до Вінниці, де майстрині-волонтерки плетуть сітки, надійшли нові пожертви від небайдужих краян.

Серед тих, хто поповнив рахунок для закупівлі матеріалів на сітки, є ветерани журналістики. І є творчі особистості з інших сфер діяльності – люди старшого покоління, знані, до речі, не лише в Україні. Їхні імена можна знайти, приміром, у книжках і навіть на обкладинках друкованих видань – як авторів літературних творів.

Згадалося принагідно, що у вересні жертвував на підтримку українських вояків Олександр Ільченко – журналіст зі стажем, який після публікацій, прочитаних на сайті фонду, надсилав кошти на волонтерську картку столичних доброчинців.

«Сума відносно невелика, але крапля по краплі... Поки що так. Якби працював, міг би більше, сподіваюся, іншим разом так і буде», – написав нам один з ветеранів преси. Має рацію досвідчений колега, бо, як каже народна мудрість, «не тим крапля камінь довбе, що сильна, а тим, що часто падає».

    Вінницькі маскувальні сітки, "кікімори" для снайперів, нашоломники та інші захисні вироби завжди якісні, зроблені зі знанням справи – професійно. У майстринь навіть і підхід до висловлення подяки на диво творчий. Записують кількасекундне відео з приміщення, в якому кипить робота (жінки плетуть сітки), і на цьому тлі – прості, але теплі, щирі слова подяки.

А патріотична сімейна пара (читачі сайту ВБФ «Журналістська ініціатива») Валерій Петущак і Наталія Македон, приміром, ось так лаконічно зреагували на адресовані їм з Вінниці слова вдячності: «Як важко зараз нашій армії, яка захищає святу Українську землю!»

    Цікаву пропозицію подала й Марина Животкова – редакторка газети з Луганщини, яка в час війни мусила виїхати з території, тимчасово окупованої рашистами. Марина торік пожертвувала кошти на виробництво «вінницьких сіток» у дещо незвичайний спосіб – як подарунок колезі (авторові цих рядків) на день народження! Так оригінально привітала свого доброго знайомого і водночас зробила добру справу для підтримки українських вояків. А вже цими днями такий же подарунок на день народження зробили і їй самій! Гарна може бути традиція!

Очільниця представництва фонду у Вінниці журналістка Марина Тепленко оцінила нову ініціативу, що народилася в учасників міжнародної програми захисту медійників «Journalists-in-Residence Kosovo», виразним словом-захопленням: «Бомбезно!»

      До речі, і сама Марина Тепленко була на вінницькому благодійному концерті Тетяни Скомаровської, фотографувала подію і як вдячна глядачка також не вперше пожертвувала суму на виробництво сіток, до плетіння яких раніше й сама долучалася. І далі, як то кажуть, буде...

Добрі справи колег-благодійників оцінив та інформаційно підтримав відомий у Харкові журналіст-телевізійник Ігор Денисюк: «Прочитав, дякую! Молодці! Вийшло розмістити у фейсбуці».

Закінчити цю замітку хотілося б словами журналістки з Черкас, керівниці обласного представництва фонду «Журналістська ініціатива» Валентини Душок. У листуванні з благодійниками вона поділилася власним твердим переконанням: «Або воюєш, або допомагаєш тим, хто воює! Іншого шляху до перемоги нема».

Сергій Шевченко

Фото автора, світлини з Вінниці надали Тетяна Скомаровська й Марина Тепленко

P.S. Нас питають, як долучитися трудовою гривнею до тих, чия "крапля камінь довбе". А все дуже просто: пишіть керівництву фонду на електронну адресу, а ми надамо номер вінницької волонтерської картки. Разом переможемо!