З 2 по 11 серпня 2012 року триватиме поїздка-проща делегації української громадськості (загалом понад 30 осіб) до меморіалів, споруджених упродовж останніх десятиліть на півночі Росії – в місцях розстрілів і масових поховань жертв комуністичного терору на теренах колишнього СРСР.

У складі делегації – колишні політв’язні й репресовані на чолі з Григорієм Куценком (керівник поїздки), родичі репресованих, представники товариства «Меморіал», інших гроадських організацій, науковці, журналісти, священик.

Вшановуючи пам'ять полеглих, українці щороку відвідують місця скорботи в далеких північних широтах, де колись були «виправно-трудові», а на ділі – концентраційні табори радянського режиму.

Цьогоріч – 75-ті роковини початку в СРСР «великого терору» 1937–1938 років. Планується, що учасники поїздки покладуть квіти й вінки до пам’ятних знаків, проведуть панахиди та братимуть участь у жалобних мітингах під час днів пам’яті.

Як і в попередні серпневі прощі, після молитви в Покровській церкві на столичному Подолі делегація виїде автобусом з Києва через Санкт-Петербург, Петрозаводськ, Медвежогорськ до міста Кем, а звідти проти ночі 6 серпня – вийде морським катером на Соловецькі острови, що в Архангельській області Російської Федерації. Учасники прощі відвідають меморіал Левашовське пустище на околиці Санкт-Петербурга, карельське урочище Сандармох та побувають на біломорському архіпелазі.

У Карелії на місці розстрілів, як відомо, встановлено гранітний пам’ятник – Козацький хрест. Цей перший за межами нашої держави пам'ятник українським політв'язням урочисто відкрито 5 серпня 2005 року за участю генерального консула України в Санкт-Петербурзі й численної делегації з громадян нашої країни, членів багатьох національних громадських організацій Карелії, Москви, деяких областей Росії. Пам'ятник зведено на доброчинні пожертви – передусім зусиллями карельського Товариства української культури «Калина». У громадській групі підтримки спорудження пам'ятника були Лариса Скрипникова, Євген Сверстюк, Василь Овсієнко, Михайло Селівачов, Микола Малишко, Микола і Назар Білики та інші. Вагомий фінансовий внесок у добру справу зробив син розстріляного 1937 року вченого-мовознавця Веніамін Трохименко (США).

З-поміж тисяч жертв політичного терору 1920–1930-х років, чиєю останньою земною адресою називають урочище Сандармох у Медвежогорському районі, – Лесь Курбас, Микола Куліш, Микола Зеров, Валер'ян Підмогильний, Степан Рудницький... – інтелектуальна еліта нації. Загалом у розстрільних списках Сандармоху понад 200 осіб, арештованих і репресованих в радянській Україні або за її межами, яких ми називаємо нашими земляками.

У програмі перебування на Соловках – участь делегації у траурному мітингу та панахиді біля пам’ятника соловецьким в’язням, відвідання відреставрованого історичного табірного бараку й огляд розгорнутої в ньому експозиції про Соловецькі табори та тюрму особливого призначення (7 серпня), акція «Свіча пам’яті» на Сікирній горі (8 серпня).

Докладніше про поїздку читаймо у ЗМІ після повернення делегації до Києва .

Людмила Мех,

Сергій Шевченко