Анонс на польському радіо учасника X Міжнародного автопробігу журналістів
У червні в Україні відбудеться X Міжнародний Автомобільний Рейд.
Про нього розповідає голова Бемовського товариства фотографів Мар’ян Ринкєвич.
– Як народилась ідея цього рейду?
Мар’ян Ринкєвич: Нас, тобто Бемовське товариство фотографів, запросили до участі в рейді вже вдруге. І це для нас велика честь. Адже у заході участь беруть тільки дві польські команди. Організатори рейду мають такий принцип – кожного року запрошують іншого учасника. Нам запропонували взяти участь вже вдруге, і це дуже приємно. Торік ми здобули нагороду глядацьких симпатій.
– Хто організує рейд?
Мар’ян Ринкєвич: Головним організатором цього рейду є благодійний фонд \"Журналістська ініціатива\". Це організація, яка знаходиться у Києві. Голова фонду, Людмила Мех, проводить рейди, запрошує учасників, словом, тримає усе в руках. І мушу сказати, що робить це дуже добре. Кожен рейд завершується величезною кількістю статей, присвячених Україні. Статті публікують у своїх країнах учасники рейду – журналісти. Проводяться також конкурси на найкращий фоторепортаж. Минулого року першу нагороду здобула фотографія мого авторства. Її виставили на аукціон. Фото \"заробило\" 1800 гривень. Знімок купив український міністр, а гроші пішли на рахунок одного з українських дитячих будинків. Окрім моєї фотографії на аукціоні було продано кілька інших. Отримані гроші – майже 7 тисяч 400 гривень – ми перерахували цьому дитбудинку.
– Які ще країни беруть участь автомобільному рейді?
Мар’ян Ринкєвич: Уперше ми брали часть у рейді минулого року. Тоді країни-учасниці були такі: Туреччина, Німеччина, Литва, Білорусь, загалом 35 осіб.
– У минулорічному рейді Ви проїхали через всю Україну, загалом зробили 5 тисяч кілометрів. Розкажіть, будь ласка, про маршрут.
Мар’ян Ринкєвич: Це був дуже багатий маршрут. П’ять тисяч кілометрів по всій Україні – ця траса залишила багато вражень. Старт був у Києві. Варто сказати, що рейди завжди починаються 6 червня, коли українські журналісти віздначають своє професійне свято. А якщо говорити про трасу, то вона була такою: Пуща Водиця – Переяслав Хмельницький – Миргород – Черкаси – потім ми поїхали до родинного села Тараса Шевченка Керелівки. А далі рейд проїхав через Умань, Миколаїв, Євпаторію, Сімферополь, Феодосію –і назад, до Києва...
– Ви проїхали через усю Україну. А якою явиться Україна людині з-зовні?
Мар’ян Ринкєвич: Це важко забути... Прекрасна, буйна природа... Це також багатовікові традиції... минуле і майбутнє... Але найбільше багатство України – це люди. Вони неймовірні, чудові, прекрасні. Українці, котрих ми зустріли під час рейду, залишили в наших серцях незабутній слід. В Україні я особисто знайшов багато друзів. Це справжній слов’янський народ! Слов’янська душа!
– Яке місто або місце Вам полюбилось найбільше?
Мар’ян Ринкєвич: Ой, важко сказати! Було стільки незабутніх вражень, що не можу сказати про якесь одне місце... Україна – це пребагатий килим традицій, культури, краєвидів. Кожний регіон України по-своєму специфічний і своєрідний. Починаючи з Києва, його багатства архітектури, релігії, християнства... і закінчуючи Чорним морем і кримськими краєвидами – ці образи України настільки різні... І всі вони справляють неймовірне враження...
– Якою мовою Ви спілкуєтесь з українцями?
Мар’ян Ринкєвич: О, це дуже добре запитання. Скажу так: коли ми зустрічаємось з українськими колегами-фотографами, то я їм кажу так: Сашко, го-во-ри по-віль-но, я все ро-зу-мію. На що мені Сашко відовідає: Мар-я-не, го-во-ри по-віль-но, я все зро-зу-мі-ю. Наші мови, сов’янські мови, настільки близькі, що можна одне одного зрозуміти... В пригоді стає також англійська мова.
– Чи після свого поверення Ви проводите у Польщі виставки фотографій з українських рейдів?
Мар’ян Ринкєвич: Ми проводимо кілька таких виставок. Адже цікавого фотоматеріалу так багато, що важко все зібрати в одній тематичній виставці. Перша виставка була присвячена храмам Києва. Фотографії ми показували в різних містах Польщі. Мушу сказати, що виставка викликала велике зацікавлення серед поляків. І взагалі фотомистецтво – це чудовий спосіб, аби розповісти про країну. Часом, за допомогою знімків можна показати набагато більше, ніж розповідаючи.
– Як почалась співпраця з українськими журналістами?
Мар’ян Ринкєвич: Ми, тобто Бемовське товариство фотографів, починаючи з 2004 року співпрацюємо з українськими колегами-фотографами. Часто проводимо робочі зутрічі, заняття... І ви знаєте, цей досвід співпраці фотографів з двох країн дуже цікавий. Вони, приїжджаючи до Польщі, бачать її зовсім по-іншому, ніж ми, корінне, так би мовити, населення. А ми по-іншому дивимось на Україну... Тому обмін досвідом, враженнями, баченнями – збагачує і нас, поляків, і українців. А у співпраці йдеться саме про це. 2008 рік було оголошено роком міжкультурного діалогу. Після X Автомобільного Рейду ми плануємо провести у Польщі ряд виставок, присвячених Україні. І це буде наш фотовнесок в ідею діалогу.
– І останнє запитання. Мені, щопрада, не хочеться завершувати цієї позитивної розмови ложкою дьоґтю... Але.. Як Ви оцінюєте українські дороги? Україна, тут, на жаль, не має чим похвалитись.
Мар’ян Ринкєвич: Якби я сказав, що є інакше, то це була б неправда. Деякі автошляхи дуже складні. З попереднього рейду я повернувся з \"сувеніром\" – розбитим лобовим склом. Просто з-під коліс автомобіля, який їхав перед нами, вилетів камінець і розбив скло. Гадаю, що організація Чемпіонату Європи з футболу ЄВРО-2012 стане добрим приводом, аби стан українських доріг поліпшився.
Запрошуємо послухати звуковий файл.
http://www.polskieradio.pl/zagranica/news/artykul82200.html
http://www.polskieradio.pl/zagranica/ua/
Про нього розповідає голова Бемовського товариства фотографів Мар’ян Ринкєвич.
– Як народилась ідея цього рейду?
Мар’ян Ринкєвич: Нас, тобто Бемовське товариство фотографів, запросили до участі в рейді вже вдруге. І це для нас велика честь. Адже у заході участь беруть тільки дві польські команди. Організатори рейду мають такий принцип – кожного року запрошують іншого учасника. Нам запропонували взяти участь вже вдруге, і це дуже приємно. Торік ми здобули нагороду глядацьких симпатій.
– Хто організує рейд?
Мар’ян Ринкєвич: Головним організатором цього рейду є благодійний фонд \"Журналістська ініціатива\". Це організація, яка знаходиться у Києві. Голова фонду, Людмила Мех, проводить рейди, запрошує учасників, словом, тримає усе в руках. І мушу сказати, що робить це дуже добре. Кожен рейд завершується величезною кількістю статей, присвячених Україні. Статті публікують у своїх країнах учасники рейду – журналісти. Проводяться також конкурси на найкращий фоторепортаж. Минулого року першу нагороду здобула фотографія мого авторства. Її виставили на аукціон. Фото \"заробило\" 1800 гривень. Знімок купив український міністр, а гроші пішли на рахунок одного з українських дитячих будинків. Окрім моєї фотографії на аукціоні було продано кілька інших. Отримані гроші – майже 7 тисяч 400 гривень – ми перерахували цьому дитбудинку.
– Які ще країни беруть участь автомобільному рейді?
Мар’ян Ринкєвич: Уперше ми брали часть у рейді минулого року. Тоді країни-учасниці були такі: Туреччина, Німеччина, Литва, Білорусь, загалом 35 осіб.
– У минулорічному рейді Ви проїхали через всю Україну, загалом зробили 5 тисяч кілометрів. Розкажіть, будь ласка, про маршрут.
Мар’ян Ринкєвич: Це був дуже багатий маршрут. П’ять тисяч кілометрів по всій Україні – ця траса залишила багато вражень. Старт був у Києві. Варто сказати, що рейди завжди починаються 6 червня, коли українські журналісти віздначають своє професійне свято. А якщо говорити про трасу, то вона була такою: Пуща Водиця – Переяслав Хмельницький – Миргород – Черкаси – потім ми поїхали до родинного села Тараса Шевченка Керелівки. А далі рейд проїхав через Умань, Миколаїв, Євпаторію, Сімферополь, Феодосію –і назад, до Києва...
– Ви проїхали через усю Україну. А якою явиться Україна людині з-зовні?
Мар’ян Ринкєвич: Це важко забути... Прекрасна, буйна природа... Це також багатовікові традиції... минуле і майбутнє... Але найбільше багатство України – це люди. Вони неймовірні, чудові, прекрасні. Українці, котрих ми зустріли під час рейду, залишили в наших серцях незабутній слід. В Україні я особисто знайшов багато друзів. Це справжній слов’янський народ! Слов’янська душа!
– Яке місто або місце Вам полюбилось найбільше?
Мар’ян Ринкєвич: Ой, важко сказати! Було стільки незабутніх вражень, що не можу сказати про якесь одне місце... Україна – це пребагатий килим традицій, культури, краєвидів. Кожний регіон України по-своєму специфічний і своєрідний. Починаючи з Києва, його багатства архітектури, релігії, християнства... і закінчуючи Чорним морем і кримськими краєвидами – ці образи України настільки різні... І всі вони справляють неймовірне враження...
– Якою мовою Ви спілкуєтесь з українцями?
Мар’ян Ринкєвич: О, це дуже добре запитання. Скажу так: коли ми зустрічаємось з українськими колегами-фотографами, то я їм кажу так: Сашко, го-во-ри по-віль-но, я все ро-зу-мію. На що мені Сашко відовідає: Мар-я-не, го-во-ри по-віль-но, я все зро-зу-мі-ю. Наші мови, сов’янські мови, настільки близькі, що можна одне одного зрозуміти... В пригоді стає також англійська мова.
– Чи після свого поверення Ви проводите у Польщі виставки фотографій з українських рейдів?
Мар’ян Ринкєвич: Ми проводимо кілька таких виставок. Адже цікавого фотоматеріалу так багато, що важко все зібрати в одній тематичній виставці. Перша виставка була присвячена храмам Києва. Фотографії ми показували в різних містах Польщі. Мушу сказати, що виставка викликала велике зацікавлення серед поляків. І взагалі фотомистецтво – це чудовий спосіб, аби розповісти про країну. Часом, за допомогою знімків можна показати набагато більше, ніж розповідаючи.
– Як почалась співпраця з українськими журналістами?
Мар’ян Ринкєвич: Ми, тобто Бемовське товариство фотографів, починаючи з 2004 року співпрацюємо з українськими колегами-фотографами. Часто проводимо робочі зутрічі, заняття... І ви знаєте, цей досвід співпраці фотографів з двох країн дуже цікавий. Вони, приїжджаючи до Польщі, бачать її зовсім по-іншому, ніж ми, корінне, так би мовити, населення. А ми по-іншому дивимось на Україну... Тому обмін досвідом, враженнями, баченнями – збагачує і нас, поляків, і українців. А у співпраці йдеться саме про це. 2008 рік було оголошено роком міжкультурного діалогу. Після X Автомобільного Рейду ми плануємо провести у Польщі ряд виставок, присвячених Україні. І це буде наш фотовнесок в ідею діалогу.
– І останнє запитання. Мені, щопрада, не хочеться завершувати цієї позитивної розмови ложкою дьоґтю... Але.. Як Ви оцінюєте українські дороги? Україна, тут, на жаль, не має чим похвалитись.
Мар’ян Ринкєвич: Якби я сказав, що є інакше, то це була б неправда. Деякі автошляхи дуже складні. З попереднього рейду я повернувся з \"сувеніром\" – розбитим лобовим склом. Просто з-під коліс автомобіля, який їхав перед нами, вилетів камінець і розбив скло. Гадаю, що організація Чемпіонату Європи з футболу ЄВРО-2012 стане добрим приводом, аби стан українських доріг поліпшився.
Запрошуємо послухати звуковий файл.
http://www.polskieradio.pl/zagranica/news/artykul82200.html
http://www.polskieradio.pl/zagranica/ua/