Культура мови є однією з основ культури нації. Тож не дивно, що в часи бурхливого розвитку інформаційного суспільства засоби масової комунікації стають потужним джерелом формування культурної сфери. Зважаючи на потребу захисту державної мови від засмічення її в умовах експансії чужих мов, преса не випускає з уваги цієї актуальної теми. Надзвичайно важливою вважає її і Людмила Мех – засновниця й президент Всеукраїнського благодійного фонду «Журналістська ініціатива» (як відомо, це громадське об’єднання – співорганізатор низки масштабних акцій соціально-культурного спрямування, з-поміж них прес-клуби, круглі столи, книговидавничі проекти тощо). Цього разу Фонд запропонував провести 11–12 квітня 2013 року в місті музеїв Переяславі-Хмельницькому на Київщині та в столиці 2-денний науково-практичний семінар «Культура мови – культура нації» – щорічний захід, який уже вчетверте поспіль традиційно організується за участю партнерів Фонду та за підтримки Держкомтелерадіо України і Співдружності інформаційно-рекламних видань України (38 газет).

      Ось і тепер спільними зусиллями ідею втілили в життя однодумці. Ініціаторові семінару підставили плече керівники вишів Віктор Коцур (на першому знімку праворуч - вручає Людмилі Мех почесну відзнаку Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Григорія Сковороди) і Володимир Різун (Інститут журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка), співорганізаторами заходу стали також Український фонд культури, який очолює Борис Олійник (у семінарі взяв активну участь і виступав член правління УФК Володимир Мельничук [на третьому знімку]), та Українська бібліотечна асоціація (керівник – Ірина Шевченко).

      Журналістки Марія Веремчук зі Львова, Валентина Рабцун (Черкаси), Валентина Саєнко (Кіровоградщина), Юлія Качула, яка представляє газету «Кримська світлиця» (текст публікації див. тут), та інші учасники поїздки до Переяслава з приємністю констатували: висока культура організації семінару – теж невід’ємний його складник. Чудові умови для круглого столу й проведення інших програмних заходів забезпечив університет ім. Григорія Сковороди. Представники преси з різних регіонів України, працівники освіти й культури, студенти послухали виступи вчених-мовознавців столичного Інституту журналістики, письменників, долучилися до дискусії, ознайомилися з виставкою нових надходжень до бібліотеки вишу та з експозицією «Дивосвіт Трипілля», яку розгорнула народна майстриня Людмила Смолякова, переглянули тематичний фільм з нагоди 120-річчя відкриття Трипільської культури, а також відвідали презентацію збірки поезій журналіста Михайла Калініченка «Оголений нерв». Учасники заходу мали змогу одержати в подарунок книжку з автографом автора; свої нові книжки подарували бібліотеці університету й кияни-письменники.

      А тон семінару в Переяславі задали звернення Віктора Коцура – ректора вишу, голови Ради ректорів (директорів) вищих навчальних закладів Київської області, члена-кореспондента Національної академії педагогічних наук України, Наталії Шумарової – завкафедри мови та стилістики інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також ведучої Людмили Мех. «Від школи до вишу, від центрів культурних, освітніх мистецьких до ужиткового використання мови – на всіх цих рівнях ми повинні дбати про чистоту мови», – наголосив професор В. Коцур. Авторитетні вчені, громадські діячі привернули увагу учасників семінару до питань мовної екології, підвищення рівня мовлення журналістів, яке, зокрема, формує свідомість – а це стрижень націєтворення. «Приємно, що охочих стати співорганізаторами акції щорік додається», – зазначила Людмила Мех.

        Зливу емоцій викликали у переповненій залі виступи: доцента кафедри мови та стилістики Інституту журналістики Людмили Хоменко (тема – мовні проблеми у засобах масової комунікації); лауреата Шевченківської премії Леоніда Мужука; відомого публіциста Миколи Махінчука – дослідника життя і творчості засновника переяславських музеїв Героя України Михайла Сікорського; професора Олександра Потапенка (Переяслав-Хмельницький). Промовляли на семінарі Михайло Калініченко – керівник представництва ДТРК «Всесвітня служба «Українське телебачення і радіомовлення» в центральних областях України й Олександр Балабко – київський журналіст, письменник. Зацікавив присутніх і емоційний виступ заступника директора публічної бібліотеки м. Києва Ольги Романюк.

      Наприкінці насиченої програми гості, які, за висловом вінницької тележурналістки Марини Тепленко, мали розкіш «купатися у вишуканій українській мові», побували на екскурсії в Музеї Заповіту Т. Г. Шевченка (на другому знімку). Саме в цьому будинку Кобзар написав свій відомий вірш та кілька інших поетичних творів під час перебування в Переяславі у свого щирого друга лікаря Андрія Козачковського. Короткі екскурсії відбулись і на території колишнього колегіуму, де в 1750–1751 роках викладав піїтику видатний український філософ, просвітитель та поет Григорій Сковорода (на третьому знімку), а також на приватному подвір’ї, проект будинку якого 1924 року виконав відомий український архітектор і художник Василь Кричевський – автор проекту державного знамена УНР (зображення тризуба – це нині Малий Державний Герб України) і архітектор Музею Тараса Шевченка в Каневі.

Наступного дня в Києві учасники семінару мали змогу взяти участь у XІX Міжнародній науково-практичній конференції з проблем функціонування і розвитку української мови «Мова. Суспільство. Журналістика» (присвяченій 40-річчю кафедри мови та стилістики). Конференцію відкрив директор Інституту журналістики, професор Володимир Різун. Разом з мовознавцями професорами Олександром Пономаревим, Наталею Шумаровою з Києва, Наталею Клушиною з Московського держуніверситету ім. Михайла Ломоносова, доцентами Миколою Зубковим з Харкова та Сальваторе Дель Гаудіо з Києва на пленарному засіданні виступили, зокрема, Олександр Савенко – генеральний директор Київської державної регіональної телерадіокомпанії, голова ради генеральних директорів ОДТРК України та Леонід Мужук – завідувач редакції мистецьких програм державної телерадіокомпанії «Культура», голова Української асоціації телевізійного кіно.

      Вчетверте поспіль Всеукраїнський семінар «Культура мови – культура нації» зібрав широку аудиторію науковців, журналістів-практиків та заінтересованої студентської молоді, щоб разом обговорити злободенні питання й привернути до них увагу суспільства. Насиченою, динамічною була програма круглого столу, проведеного в залі Вченої ради Інституту журналістики: «Книжка Бориса Рогози «Уроки державної мови» – життєдайне джерело творчого Слова». Презентацію видання, що побачило світ завдяки зусиллям активу Київської організації Національної спілки журналістів, провів заступник генерального директора Державного інформаційного агентства «Укрінформ» Михайло Сорока (на третьому знімку - праворуч).

      В обговоренні виступили письменник, лауреат премії імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності та Міжнародної премії імені Володимира Винниченка Сергій Шевченко, директор творчого об’єднання суспільно-політичних програм Львівської ОДТРК Марія Веремчук, завідувач редакції Вінницької ОДТРК Марина Тепленко, головний редактор регіональної ТРК «Веселка» Валентина Саєнко (Кіровоградська область [на третьому знімку]), відповідальний секретар Київської організації НСЖУ Алла Малієнко.

      Своїми думками з проблем мовної політики у ЗМІ поділилися з присутніми заслужені журналісти України керівник газети «Аграрний тиждень. Україна» Наталя Черешинська (на першому знімку), головний редактор журналу «Журналіст України» Віра Черемних (на другому знімку) та кандидат історичних наук, професор кафедри журналістики Національного педагогічного університету ім. Михайла Драгоманова, секретар НСЖУ Віктор Шпак (на третьому знімку).

Підбиваючи підсумки заходу, заступник голови оргкомітету ХІХ Міжнародної науково-практичної конференції з проблем функціонування і розвитку української мови, професор Анастасія Мамалига наголосила, що семінар проведено на високому рівні: цікавими, переконливими були виступи авторитетних фахівців, професіоналів про українську мову в національному інформаційному просторі і дуже добре, що на семінарі були присутні також студенти Інституту журналістики.

Президент ВБФ «Журналістська ініціатива» вручила подяки Фонду співорганізаторам заходу, зокрема керівникам вишів та колективу кафедри мови і стилістики Інституту журналістики.

Прес-служба ВБФ «Журналістська ініціатива»

Фото Сергія Шевченка

Переяслав-Хмельницький – Київ

* * *

З виступу Сергія Шевченка

 Письменницький смітничок або Мовні негаразди в художньому слові

  Нещодавно мені довелося редагувати роман – великий за обсягом літературний твір. Одразу скажу: автор – людина талановита, роман дуже цікавий (крутосюжетні події, чудова ідея, колоритні герої). Але в діалогах мова героїв, на жаль, пересипана русизмами. Часто в житті воно так і є (послухаймо лишень деяких урядовців, політиків). І авторові там, де треба показати мовну індивідуальність героя, звісна річ, можна вдаватися до макаронічної мови й навіть вживати певні слова з ненормативної лексики. Проте це не дає письменникові права робити з усього твору смітничок. Є мовні вади, яких сам автор просто не помічає, бо звик висловлюватися саме так – як він каже, «по-народному». Але ж мовних норм треба дотримуватися, надто в текстах, що належать до красного письменства, і в усьому відчувати міру.

Наведу деякі приклади хибних слів, словосполучень і правильні, з погляду редактора, варіанти відтворення їх українською мовою.

Наступити на хворого мозоля – уразити в болюче місце/дійняти до живого

Тіпун тобі на язик – бодай тобі пипоть на язик

Не доводячи до білого розжарювання – не допікаючи до живого/не розжарюючи до білого жару

Як ні в чому не бувало – наче й не було нічого/ніби нічого не сталося

Ще куди не йшло – ще сяк-так

Пускати пил в очі – напускати туману, замилювати очі (кому)

Люди справи й слова – люди слова і діла

Тримати вухо гостро – нашорошити вуха

Напившись вустілку – напившись як чіп (як ніч, у дим)

– Поїхали, – він наказав. – Їдьмо, – він наказав.

Чиста правда – щира правда

Одну правду казати – саму правду казати

Задіяти міліцію – залучити міліцію

Встановили особистість – з’ясували особу

У підніжжя пам’ятника – біля підніжжя пам’ятника

Користуються успіхом у хлопців – мають успіх у хлопців

Користувався непоганою славою – мав добру славу

Була не уродкою – була не потворою (почварою)

Таке зі мною відбувається вперше – Це зі мною вперше

Нарешті кой-як одягнулась – сяк-так/якось одягнулась

Двері кабінету розкрилися – двері кабінету прочинилися

Книжку розкрив – книжку розгорнув

Піднявся з ліжка – підвівся з ліжка

Упевнено йшов на поправку – упевнено одужував

Звернулася по імені й по батькові – звернулася на ім’я та по батькові

У розмові підкреслив – у розмові наголосив

Помилки не рокові – похибки не фатальні

З їхнім янгольським терпінням – з їхньою янгольською терпеливістю

Тільки вистачило б йому терпіння й наснаги – Тільки вистачило б йому витримки й наснаги («терпіння» – це страждання, муки: у Молитовнику – «Молитва у терпінні»)

Поплили – попливли

Справи далеко не службові – справи аж ніяк не службові

Промовляв він про себе – промовляв він у думках

Телефонувати йому без толку – телефонувати йому безглуздо

В кінці кінців, мені вдалося – кінець-кінцем мені вдалося

Щодо всіх останніх – бувають виключення – щодо решти – бувають винятки

Мені повезло – мені пощастило

Пару разів – кілька разів

Через пару годин буду у вас – за кілька годин буду у вас

Треба щільніше придивитися – треба уважніше придивитися

Здійснення заповітної мрії – втілення заповітної мрії

Розхльобувати прийдеться довгенько – розплутувати доведеться довгенько

Дивлячись на невимовну красу – споглядаючи невимовну красу

Оглядався по-сторонах – озирався

Міцно потиск руку (потис руку) – потиснув руку

Відношення керівництва держави – ставлення керівництва держави

Чахотка – сухоти

Жарища – спека

Льняна сорочка – лляна сорочка

Пробовтався – прохопився

Якась невеличка дещиця – якась дещиця

Я Україну не зраджував. – Я України не зраджував

Хвастаючись, розповідає – вихваляючись, розповідає

Раджу студентам, журналістам, усім, хто професійно працює зі словом, частіше звертатися до словників, читати поради авторитетних вчених  мати в користуванні такі корисні видання, як книжка Бориса Рогози "Уроки державної мови".

 Насамкінець хочу подякувати за спілкування з мовознавцями, колегами та привітати керівництво Фонду «Журналістська ініціатива», шановних викладачів Інституту журналістики, студентів, усіх нас з тим, що цікаво і змістовно організували та провели семінар.

* * *

Деякі публікації про семінар:

http://phdpu.edu.ua/index.php/novini/item/35-культура-мови-—-культура-нації