У Києві, в Національному музеї літератури України, експонується виставка живопису й графіки харківського художника, члена Національної спілки журналістів України Сергія Пущенка – автора унікального мистецького проекту «Портрети добровольців на війні».

 

Вражає сам вимір подвижницької праці живописця: впродовж майже двох років Сергій Пущенко створив понад 100 полотен. Писав просто на передовій і на базі 5-го окремого батальйону Добровольчого українського корпусу «Правого сектора» (корпус згодом реорганізовано в Українську добровольчу армію). Лише портретів з натури майстер має нині в доробку 56 – олійними фарбами на полотні. І ще 54 – виконав графічними матеріалами на папері й картоні розміром 80х60 см та на полотні 90х60 і 95х65 см. Вояки-добровольці на зворотах портретів залишили автографи – свої побажання, заклики, думки про життя й боротьбу за Україну. На виставці в Києві можна побачити також низку етюдів оборонних позицій батальйону, написаних від 2015 року.

 

    На відкриття експозиції друг Художник (так називають живописця його бойові побратими) прийшов у військовому однострої з відзнаками на грудях, серед них є церковна нагорода «За жертовність і любов до України» та волонтерська – «Бойовий волонтер України». Цього вечора митець приймав численні вітання добровольців, побратимів-військовиків, людей творчих професій. Вступне слово виголосила директор музею літератури Галина Сорока. Сергій Пущенко тут же зробив красивий жест – подарував музеєві кілька своїх оригінальних творів, зокрема про бойовий шлях оборонців України та про історичні події Євромайдану. В останній роботі, крім звичайних фарб, митець використовував попіл зі згарищ і багать, що палали на барикадах у центрі Києва.

 

      Серед промовців і відвідувачів, присутніх у залі, були також герої, чиї обличчя бачимо в галереї експонованих портретів. Це, зокрема, начальницького складу кремезний друг Покутяка (Максим Швець, на пешій світлині) – він брав слово. Автографи побратимів збирав у книжку-альбом кірборг і творча людина Юрій Заблоцький. А ще привертали увагу колоритні постаті старшого покоління, серед них сивобородий, не по роках підтягнутий 77-річний друг Дід (до нього з пошаною й цікавістю горнулася молодь, слухаючи мудрі настанови). Запам’яталося й палке вітальне слово народної артистки України Ади Роговцевої, яка особисто знайома з багатьма учасниками бойових дій (а вела програму, до слова, її донька заслужений діяч мистецтв України Катерина Степанкова). Останню нарівні з героями-добровольцями було удостоєно відомчої відзнаки з рук вояків у переддень всенародних свят.

 

На відкритті виставки автор цих рядків як секретар творчої спілки також виконав доручену керівництвом НСЖУ приємну місію – вручив другові Художнику відзнаку й подарунок спілчан. Митця вшановано почесною грамотою НСЖУ за високу професійну майстерність, мужність та з нагоди Дня захисника України.

 

      Цікаво, що, спілкуючись у кулуарах виставки, кілька людей в одностроях і дехто з присутніх журналістів не без гордості засвідчили секретареві НСЖУ свою приналежність до творчої спілки. Приміром, Іван Сута (на першій світлині) подарував видану на Галичині збірку власних статей, підписавши її «...з повагою і вірою в неминучу перемогу». Міцно потиснув руку озброєний професійною фотокамерою харків’янин Леонід Логвиненко (на третій світлині), автор книжки «Місячна соната війни» – переможець у спілчанському конкурсі в номінації «Журналіст року». Це представники, образно кажучи, «мистецької сотні», чільне місце в якій, поза сумнівом, належить таким талановитим особистостям, як автор портретів добровольців.

 

    Сергієві Пущенку 57 років. Перші фахові знання здобув, навчаючись у Дніпропетровському художньому училищі. Згодом закінчив Український поліграфічний інститут імені Івана Федорова у Львові, спеціальність – художник-графік. Працював у Харкові у видавництві «Прапор» художнім редактором, оформлював книжки. Ідея написати портрети добровольців прийшла йому навесні 2015-го на Дніпропетровщині (з цієї землі козацької слави, з села Володимирівка, родом і сам художник, відомий серією жанрових картин на тему «Козацькому роду нема переводу»).

 

Як розповідає митець, він приїхав у розташування добровольчого батальйону навесні 2015-го й відтоді, можна сказати, «прописався» на його базі. Почав працювати з мольбертом у дворі інформаційного будинку, до чого згодом звикли бійці й командири. За час роботи над творчим проектом опанував і військову спеціальність артилериста, навіть понюхав пороху разом з артпідрозділом. Низку своїх мистецьких творів потім зібрав у книжку-альбом «Портрети добровольців на війні». Мріє забезпечити цим виданням, яке повноцінно може побачити світ наступного року, усіх бійців батальйону. Готовий співпрацювати з меценатами як в Україні, так і поза її межами, з людьми, зацікавленими в тому, щоб увічнити подвиг оборонців України.

 

      Самі ж добровольці називають виставку в Києві гідним поваги й захоплення звітом друга Художника про вагомий внесок у майбутню перемогу. «Сергій Пущенко – людина не тільки слова, а й дії, – пише про митця сайт sectorpravdy.com, – він наполегливо й спокійно втілює свої проекти і ніколи не відступає. Ми віримо, що портрети наших бойових побратимів ще помандрують світом, і їх побачать у найдальших куточках, всюди, де чутно українську мову і палають любов’ю душі українців. А згодом вони стануть окрасою музеїв та розповідатимуть прийдешнім поколінням про їхніх звитяжних предків».

 

Сергій Шевченко 

 

Фото автора