Японія і Україна: місцями атомних катастроф. Частина II

    (Закінчення. Початок див. тут)

 

У смертоносне жерло зруйнованого ядерного реактора людство вперше «зазирнуло» майже 35 років тому. Вдруге «мирний атом» шокував планету 11 березня 2011-го, коли в Японії сталася аварія на АЕС «Фукусіма-1» (друге фото з сайту tepco.co.jp). У «незгасному світлі» цих найбільших у світі ядерних катастроф стає дедалі видніше, що пріоритетами на шляху розвитку цивілізації мають бути здоров’я й життя людей. Пропонуємо ексклюзивну статтю Сергія Шевченка, вміщену двома частинами (частина I і частина II) на вебсайті МІА "Вектор ньюз" і на сайті фонду "Журналістська ініціатива" з додатковими ілюстраціями.

 

  Очільник Японського фонду майбутніх поколінь Джунічі Ковака вважає, що в межах досліджень, зокрема й тих, які останніми роками провели вчені двох країн у дюжині українських населених пунктів, досягнуто результатів, достатніх для того, щоб зробити висновок: і Японія, і Україна, і багато інших держав затвердили свого часу ліберальні стандарти дозволеної концентрації активності радіонуклідів у харчових продуктах. Знавець теми з Сайтами вже не один рік пише й каже про невідповідність стандартів, маючи надію, що колись-таки вода камінь продовбає.

 

У Європейському Союзі норматив на вміст радіоактивного цезію (137Cs) в молоці – 370 Бк/л (Бк – одиниця виміру активності радіонукліда) й 600 Бк/кг для інших харчів, але кожна країна може вводити додаткові обмеження. Зафіксовано, що середній рівень забруднення радіоактивним цезієм у низці поліських сіл північних районів України у декілька разів перевищує Державні гігієнічні нормативи (вимоги ДР-06 на вміст 137Cs в молоці – 100 Бк/л; динаміку радіоактивного забруднення молока корів у північних районах Українського Полісся можна переглянути на сайті Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарської радіології НУБіП України).

 

А городина на присадибних ділянках, хоча й відповідає вимогам ДР-06, але в більшості населених пунктів її забрудненість становить понад 5 Бк/кг – і за тих умов чимало селян мали проблеми зі здоров'ям. Японський дослідник упевнений, що треба домагатися від найбільшої міжурядової структури – Організації Об’єднаних Націй – радикально змінити стандарт радіаційної безпеки для харчових продуктів. Чинний стандарт не годиться не лише для територій поблизу зон ядерного лиха, а й неприйнятний взагалі, бо істотно завищений.

 

Здоров’я дітей поліпшилося

 

  Чи ефективна робота, проведена іноземними фахівцями в зоні Полісся? Про позитивні наслідки й користь запропонованих способів поліпшення здоров'я дітей повідомив з Житомирщини офіційним листом на адресу Японського фонду майбутніх поколінь у травні 2020-го директор Овруцької школи № 1 Анатолій Невмержицький. Понад 10 років він очолює заклад освіти. Японці, відвідавши вперше поліські села й райцентри, порадили їхнім жителям вносити в ґрунт на територіях, що зазнали впливу радіації, калійно-магнієві мінеральні добрива. У попередні роки самі ж і допомагали учасникам програми – купували добрива й роздавали їх малозабезпеченим сільським родинам з хворими дітьми.

 

Сільськогосподарські протирадіаційні заходи сприяли тому, що городина, молоко, м'ясо, які вживає населення, стали чистішими. Директор школи написав, що це позитивно позначилося на здоров'ї школярів, які беруть участь у відповідній програмі, а також у програмі, спрямованій на зменшення забруднення цезієм молока, виробленого в селянських подвір’ях.

 

Тут доцільно згадати й про ефективність введення до раціону домашніх тварин сорбенту – фероцину (ця речовина відома в побуті як «синька», вона ж – берлінська лазур). Препарат додають у корми корові з розрахунку лише 3 г на день – тобто на рік потрібно до 1,2 кг. Отож господар, витративши приблизно 350 грн на рік на одну корову, матиме від неї молоко значно чистіше й безпечніше.

 

Як повідомляє сайт Всеукраїнського благодійного фонду «Журналістська ініціатива», Анатолій Невмержицький навів для порівняння такі цифри. В опорному закладі освіти від 2017–2018 років майже на третину зменшилася кількість захворювань органів травлення у школярів. Так само на третину менше зафіксовано проблем із серцево-судинною системою і вдвічі менше їх стало з органами дихання. Рівень захворювань ендокринної системи також поступово знизився. А от найбільший прогрес – в оздоровленні нервової системи: 42 випадки захворювань зафіксували три роки тому й лише три випадки – попереднього навчального року (2019/2020).

 

Позитивну динаміку спостерігають медики й у Народичах (селище міського типу за 70 км від аварійної АЕС), про що повідомила з Житомирщини головна лікарка центральної районної лікарні, фахівчиня з ендокринології Марія Пащук. До співпраці з фондом пана Коваки вміст радіоактивного цезію в молоці дорівнював у Народичах 220 Бк/л. Завдяки фінансовій підтримці, яку надали японці, приготували для годівлі корів комбікорм з фероцином, а на пасовищі провели так зване поверхневе поліпшення – культивування й вапнування ґрунту та внесли в нього калійні добрива. Протирадіаційна ефективність цієї роботи показова – на порядок знижено рівень радіоактивного забруднення молока. Майже у всіх із 40 учнів-п’ятикласників місцевої гімназії (добирали дітей з родин, у яких господарі тримали корів чи кіз, отож щодня діти вживали молоко), упродовж року доза внутрішнього опромінення значно знизилася. У 65% учнів стан здоров’я поліпшився: головні болі, сонливість, швидка втомлюваність зникли, крім того, симптоми хронічних хвороб проявлялися рідше.

 

«Напишемо в ООН»

 

    Фундатор Японського проєкту Джунічі Ковака помітив, що після аварії на АЕС «Фукусіма-1» у тамтешній префектурі на деяких територіях дітлахи частіше відчували головні болі й скаржилися на болі в ногах (схожі симптоми були й у дітей на Поліссі після Чорнобильської катастрофи). А споживання чистих, якісних харчів підвищує імунітет, захищає організм від хвороб. В Україні партнери його фонду – громадські об’єднання «чорнобильців» і Асоціація освітян за безпечне майбутнє – вважають, що основний здобуток ентузіастів Японського проєкту – саме в оздоровленні дітей і дорослих, насамперед тих кількох тисяч осіб, охоплених увагою активістів із Сайтами. Шкода лише, що увага держави до цих питань, м’яко кажучи, мінімальна. Можливо, територіальні громади дослухаються до висновків, які випливають з Японського проєкту, і візьмуть на озброєння поради фахівців.

 

      Згадані оздоровчі програми спрямовано на зменшення радіоактивності продуктів, які споживають люди на землях, прилеглих до місця катастрофи. Важливі й поширювані рекомендації, дотримання яких дає змогу зменшити вплив радіонуклідів на організм. Припиніть вживати небезпечні «дари природи» (лісові гриби і ягоди, м’ясо дичини), подбайте про очищення молока – і самопочуття поліпшиться, радить Ковака-сан, спираючись на здобутки вчених, зокрема на роботи Миколи Лазарєва з Національного університету біоресурсів і природокористування України.

 

      Керівники шкіл у кількох областях нашої країни так само співпрацюють з науковцями кафедри радіобіології та радіології НУБіП. Цей заклад проводить дослідження вмісту радіонуклідів у сільськогосподарській продукції. Активісти асоціації вчителів, яку очолює Микола Слепенчук, підготували й безплатно роздали школярам та їхнім батькам друковані пам’ятки, в яких чимало корисної для населення інформації, насамперед про те, що треба знати, аби мінімізувати можливу шкоду в щоденному харчуванні.

 

Приміром, радять переробляти молоко на жирні молочні продукти. Радіонукліди цезію та стронцію не накопичуються у жировій частині молока. Під час сепарування 85–90% стронцію, йоду та цезію залишається в обраті та 8–15% – у вершках. У домашніх умовах із забрудненого молока можна приготувати вершки, сметану, масло, придатні для харчування. Переробивши молоко на сир, вміст цезію в продукті зменшите у 8–10 разів, вміст стронцію – на 20%. Стронцій концентрується в сироватці, отож її радять цілком вилучити зі споживання.

 

Для зменшення радіаційної забрудненості молока та м’яса корів дуже важливий профілактичний захід – випасання худоби на окультурених пасовищах (переораних та удобрених ділянках). Це стосується й сінокосів, нагадують фахівці, які радять також зменшувати вміст радіонуклідів у городині вапнуванням ґрунтів і внесенням калійних мінеральних добрив у підвищених кількостях.

 

Загальні тезові висновки ініціатора Японського проєкту такі. Завдяки зниженню забрудненості харчів радіонуклідами люди позбуваються болів, спричинених внутрішнім впливом радіації (вона пошкоджує м’язові й нервові клітини). Коли середній показник забрудненості харчів становив 5 Бк/кг, у більшості дітей симптоми захворювань проявлялися, а після зниження рівня до менш як 1 Бк/кг школярі почувалися здоровими (звернімо увагу: в Україні припустимий норматив вмісту 137Cs у молоці – 100 Бк/л, у Японії – 50 Бк/л).

 

Чинний стандарт на харчові продукти потрібно переглянути й знизити до 1 Бк/кг, наголошує Джунічі Ковака. З цією пропозицією небайдужа громадськість обох країн має намір звернутися до міжурядової організації – можливо, це й буде та крапля, що камінь точить.

 

А під лежачий камінь, як відомо, і вода не тече – так каже народна мудрість.

 

Сергій Шевченко

 

Фото автора

 

12.03.2021