Чимало прикрих помилок виникає через неточність перекладу слів, висловів, речень — тут мовці мають дбати про дотримання лексичних, фонетичних та інших мовних норм. У книжці, наприклад, розповідається про діяльність «крупного розвідника». Словосполучення крупний розвідник ужито недоречно, бо в українській мові слово «крупний» має лише одне значення — такий, що складається з окремих великих частинок. Наприклад, крупний (грубий) пісок. Під упливом багатозначнішого російського «крупный» в українських текстах з\'являються помилкові сполучення крупне підприємство, крупний спеціаліст тощо. За лексичними нормами, у таких випадках доречно вживати слово великий (або інші слова — залежно від контексту): велика афера, широкий план, досвідчений фахівець.

У документах нерідко вживають слово займатися, хоча в синонімічному ряду є ліпші відповідники перекладу, скажімо, російських словосполучень «заниматься своим делом», «заниматься в школе» тощо. Основним значенням українського «займатися» є загорятися, спалахувати: «Зоря на небі рожева вже починала займатись» (Леся Українка). Омонімічне «займатися» слушне тоді, коли йдеться про захоплення, зацікавлення: займатися спортом, займатися музикою тощо. У решті випадків треба добирати інших слів: працювати, навчатися, робити, братися тощо. Отже, ліпше писати так: робити своє діло, навчатися в школі, спеціалісти провадять реставрацію.

Російське слово «качество» перекладається українською — якість. Але це не означає, що й фразеологізм «в качестве кого-то» можна відтворювати в якості когось. Словосполучення на зразок «в качестве депутата» в українській мові має відповідник як депутат. Перекладачеві не треба сліпо калькувати чужомовні фразеологізми. Приклад речення-кальки: «Треба негайно прийняти міри, щоб попередити протиправні дії». З погляду суто лексичних норм усі слова українські. Але російському вислову «принять меры» в українській мові відповідає усталений вислів ужити заходів. «Попереджувати» в нашій мові означає «повідомляти наперед». Приміром: «Учасників опергрупи попередили, що бандити озброєні». А відповідником рос. вислову «предупредить (что?) противоправные действия» у нашій мові є запобігти (чому?) протиправним діям. Отже, відповідно до норм української мови наведене речення слід записати так: «Треба негайно вжити заходів, щоб запобігти протиправним діям».

Норм треба дотримуватися й не творити їх там, де немає в цьому жодної потреби. Скажімо, коли йдеться про сукупність дій, спрямованих на досягнення чогось, слід використовувати, як уже зазначалося, вислів уживати заходів: «правоохоронці вжили заходів», «уряд уживає заходів». Нерідко доводиться чути й читати: вживати заходи (помилка у виборі відмінка), у гіршому разі — приймати заходи, в іще гіршому — приймати міри.

Засмічують мову словосполучення-кальки вид на проживання (правильно — посвідка па проживания), повага до прав і достоїнства особи (треба — гідності особи), ведучий спеціаліст (пишіть — провідний спеціаліст). Слід добирати найприродніші слова для певної ситуації в тій мові, якою перекладаєте. Саме з цих міркувань надається перевага не слову продовжуватися (калька з російського «продолжаться»), а українському тривати, коли йдеться про вимір у часі: робота (боротьба, розслідування) триває. Про більшу поширеність і глибшу вкоріненість у ґрунт нашої мови слова «тривати» свідчать похідні від нього «тривалий», «тривалість», «тривало» та ін. Від продовжуватися таких утворень немає.

Багатозначне слово однієї мови може мати декілька варіантів перекладу в іншій. Скажімо, російське «общество» перекладається як суспільство — певний економічний лад і відповідна надбудова (посткомуністичне суспільство, суспільний лад, суспільні відносини); громада — люди, об\'єднані спільністю становища або інтересів (українська громада, громадська думка); товариство — середовище, компанія, об\'єднання (спортивне товариство, споживче товариство). Словосполучення «высшее общество», «изысканное общество» — відповідно вищий світ, добірне товариство.

У випусках теленовин ішлося про знищення наркотичної речовини (рос. «пальмового масла»). Українською мовою його називали по-різному: хто — маслом, хто — мастилом. Словник української мови дає таке визначення: масло — це харчовий продукт, який виробляють збиванням вершків або сметани (вершкове масло), а також жирова мінеральна речовина (купоросне масло, солярове масло). Щодо продукту рослинного походження, то він нашою мовою зветься олія (соняшникова, лляна, конопляна тощо). Отже, правильний переклад — пальмова олія. А мастило — це жирова речовина для змащування тертьових поверхонь механізмів.

Російське слово «составлять» може відтворюватися українським складати: «составлять доклад (план)» — складати доповідь (план). Але для значення «давати в сукупності» треба вживати слово становити: «экономический эффект составляет 5 млн. гривень; описанный случай не составляет исключения» — економічний ефект становить 5 млн. гривень; описаний випадок не становить винятку.

Відступи від норм сучасної української літературної мови знаходимо й у конструкціях таких речень: «Усе більшу популярність набувають ідеї...» (правильно «Дедалі більшої популярності набувають ідеї...»); треба писати й вимовляти не відповідно з їх інтересами, а відповідно до їхніх інтересів. У реченні «Журналіст на цей рахунок повідомив...» замість на цей рахунок слід вжити щодо цього. «Це стало можливим, дякуючи новшествам...» — треба писати завдяки нововведенням, бо слово «дякуючи» в українській мові є дієприслівником, який у ролі прийменника ніколи не вживається.

Причина багатьох огріхів — калькування іншомовних слів і конструкцій. Скажімо, російським прикметникам «многочисленный» і «малочисленный» в українській мові відповідають слова численний і нечисленний. А в текстах і розмовах трапляються малочисленні (замість нечисленні) учасники зборів або, приміром, багаточисленні (замість численні) акції протесту.

Вислів грати роль доречний, коли йдеться про акторів. У переносному значенні вживається словосполучення відігравати роль. Синтаксично незграбне речення «Цей факт зіграє немаловажну (калька з російського слова) роль для припинення міжрелігійних конфліктів» слід відредагувати: «Цей факт відіграє неабияку роль у припиненні міжконфесійних конфліктів».

Російське слово «холост» (в анкетах) слід перекладати українським неодружений. Коли йдеться про припинення повноважень депутата, вживайте слово відкликати, а не відзивати. Замість запозичених незграбних і непотрібних русизмів вищестоящий та нижчестоящий треба вживати форми вищого ступеня прикметників вищий і нижчий, як це робиться в багатьох європейських мовах: вищі інстанції, нижчі структури тощо.

Багато років засмічують нашу мову покручі співпадати й співставляти, тоді як на позначення цих понять є давні українські слова збігатися й зіставляти. Під упливом російського «отменять» часто недоречно вживають відміняти (рішення, наказ і т. ін.). Насправді українське відміняти (відмінювати) означає «робити щось або когось іншим, змінювати». На позначення ж поняття «визнавати щось недійсним, незаконним, припиняти дію чогось» є слово скасовувати. Отож можна скасувати наказ (вирок).

Замість калькованого з російської мови вислову підписка на газети або гібридного передплата на газети слід уживати суто українського передплата газет. Те ж саме з калькою накладна плата. Є оригінальне слово післяплата: «надсилаємо післяплатою».

Різне значення мають вислови на адресу і за адресою. Перший означає напрямок дії: «Лист надішліть (не направте!) на адресу...». Другий вказує місце, де відбувається дія: «Офіс міститься (або розташований, але не знаходиться) за адресою...». Правильними є речення «По довідки звертайтеся на адресу...»; «Збори відбудуться за адресою...»

Зверніть увагу на правильне відтворення географічних та інших назв. Приміром, дехто пише й вимовляє: Турція, Словакія, Венгрія, Бєларусь — замість нормальних назв: Туреччина, Словаччина, Угорщина, Білорусь. Суперечать законам української мови й такі написання, як Бєлгород-Дністровський, Старобєльськ, Ровно, Сєверодонецьк. Правильні назви міст: Білгород-Дністровський, Старобільськ, Рівне, Сіверськодонецьк.


(Далі буде)

За науковими виданнями й матеріалами ЗМІ
підготовлено ВБФ «Журналістська ініціатива»