Перебуваючи далеко за межами рідної землі, я щодня обмінююся актуальною інформацією з колегами з різних регіонів нашої держави. Умови, які створили наші європейські партнери для групи українських журналістів – учасників міжнародної програми «Journalists-in-Residence Kosovo», надають можливість реально залишатись у професії і дистанційно вирішувати питання як діяльності фонду «Журналістська ініціатива», так і співпраці з НСЖУ, українськими ЗМІ та колегами.

 

Учорашній день теж не став винятком. Ранок розпочався зі дзвінка Марини Кривди з парламентської газети «Голос України», з розлогого повідомлення у вайбері від Любові Руді (до повномасштабного вторгнення російських загарбників редакторки районної газети «Сільські вісті» з Херсонщини), з короткого привітання Едуарда Бобровицького із Запоріжжя. Колеги реагували на інформацію на сайті фонду про заходи, які тут, у Приштині, провела з нагоди Всесвітнього дня свободи слова Асоціація журналістів Косова, та, звичайно ж, ми обговорювали ситуацію в Україні, наші професійні справи і плани.

 

Новиною поділилась і Тетяна Калиновська з Черкас. Вона головна редакторка обласної газети «Черкаський край», а ще – голова обласної організації НСЖУ: «На підтримку ініціатив НСЖУ Черкаська обласна організація спілки журналістів оголошує творчий конкурс «Інформаційна передова Черкащини». Спілчанський конкурс має на меті відзначити вдалі творчі знахідки черкаських журналістів, які зберігають вірність професії в умовах російської військової агресії, демонструють приклади стійкості та взаємодопомоги. Для участі в конкурсі надсилайте медійні проєкти (статті, сюжети, репортажі, фоторепортажі, програми та інші матеріали різних жанрів), спрямовані на підтримку ЗСУ, волонтерського руху, висвітлення звитяги земляків на передовій, відновлення України, зокрема Черкащини, розвиток її економіки, соціальної сфери, збереження культурних надбань, посилення стійкості місцевих медіа.

 

Творчий конкурс стартує у Всесвітній день свободи преси, 3 травня, й триватиме до 26 травня 2023 року. Оголошення й відзначення переможців – до 6 червня 2023 року. Матеріали на конкурс можуть подавати медіа, місцеві організації НСЖУ, журналісти. Розглядаються публікації, вперше оприлюднені в період від 23 лютого 2022 року до 26 травня 2023 року. Подаючи матеріали, журналіст або організація усвідомлює, що доробок, який пропонується на конкурс, відповідає професійним та етичним стандартам журналістики. Усі висловлені в матеріалах погляди є позицією їхніх авторів, а не організаторів конкурсу. Переможці отримають дипломи Черкаської обласної організації спілки журналістів, грошові винагороди, пам’ятні подарунки.

 

Конкурсні матеріали чекаємо до 26 травня 2023 року на електронну скриньку [email protected] або за адресою: Черкаська обласна організація спілки журналістів, вулиця Хрещатик, 251, м. Черкаси, 18002».

 

Як член журі творчих конкурсів НСЖУ вважаю цю ініціативу черкасців актуальною в ці непрості часи боротьби України проти рашистів. Адже журналісти – справжні бійці інформаційного фронту. Це не раз підтверджували за час російсько-української війни наші колеги. Деякі, на жаль, ціною власного життя…

 

Багато емоцій викликало в мене й інтерв’ю Марини Тепленко, яке надійшло на вайбер у другій половині дня. Керівниця нашого представництва на Вінниччині підготувала до Дня фахівців цивільно-військового співробітництва ЗС України, який уперше відзначаємо 5 травня, публікацію про українську родину. Звичайну і таку особливу. Порадившись з активом фонду, вирішили запропонувати колезі майданчик нашого сайту. Так на ньому сьогодні зранку з’явилася публікація «Як молодший син започаткував династію військових».

 

А підбила підсумок мого вчорашнього робочого спілкування з колегами повідомлення від Наталії Марущак – редакторки районної газети «Вісник Рокитнянщини» на Київщині. Наші шляхи з Наталією перетнулися ще на початку 1970-х років. Вона була школяркою, а я, навчаючись на першому курсі заочного відділення факультету журналістики Шевченкового університету, розпочинала свій трудовий шлях з районної газети.

 

Якось вона зізналася: «На мій вибір професії вплинули й ви, і ваші сміливі публікації». Отож Наталія Іванівна зараз і далі несе інформацію землякам попри непрості часи з фінансуванням видання, затримкою з виплатою зарплати… «Але без роботи і людей – не можемо», написала вона 30 квітня, додавши кілька фото з квітучого власного саду.

 

    І ось нове повідомлення і вже фото з української столиці, з Хрещатика (на першій світлині редакторки газет з Київщини (зліва направо): Наталія Марущак з Рокитного, Лариса Мельник зі Згурівки та Катерина Бондарчук зі Сквири). У конференцзалі НСЖУ 3 травня відбувся круглий стіл на тему: «Свобода слова в Україні: поточний стан і виклики». Організатори й учасники заходу вели мову про свободу слова в Україні, основні виклики, з якими зіткнулися журналісти з початку рашистського вторгнення, а також обговорили можливості поліпшення умов роботи журналістів. На панельну дискусію винесли актуальні й гострі питання, серед них, зокрема, ситуації з розслідуваннями злочинів, покарання для рашистських пропагандистів тощо. Серед присутніх була й Наталія Марущак з колегами, яких до участі в цьому заході запросила Київська організація НСЖУ.

 

Згадавши вчорашні спілкування (так збіглося, що переважно то були жінки), знов і знов переконуюся в тому, що мої колеги, попри виклики війни, й далі залишаються на інформаційному фронті, не зраджують обраній професії журналіста.

 

Людмила Мех