У нинішній час, сповнений тривог, які принесли нам рашистські загарбники, кожна добра звістка сприймається по-особливому. Коли я почула від голови Національної спілки журналістів України Сергія Томіленка новину, що на україно-польському кордоні вже добігла кінця процедура проходження (оформлення) незвичайного автомобіля з Литви, мене накрила хвиля радісних емоцій. І хоч до цієї події я не маю жодного стосунку, пам'ять повернула на початок двотисячних років. І ось чому…

    З 1999-го протягом десяти років наш Всеукраїнський автомобільний клуб журналістів (ВАКЖ) проводив міжнародні журналістські автопробіги «Дорога до Криму: проблеми та перспективи». Уже стало традицією 6 червня, в День журналіста, вирушати з площі Конституції біля Верховної Ради України (зазвичай кількома маршрутами) до Автономної Республіки Крим. Нарівні з представниками друкованої преси, радіо й телебачення нашої країни на власних автомобілях вирушали в дорогу й колеги з Туреччини, акредитовані в Україні, а ще приїздили бажані гості з Польщі, Німеччини, Молдови, Литви…

  Ось саме про литовців – особливі спогади. Два екіпажі наших друзів, визнаним лідером яких незмінно був Стасіс Григалюнас, вносили стільки креативу в доволі напружений графік двотижневих програм! Просто з першої ж їхньої участі литовці стали улюбленцями міжнародної команди. Як і всі колеги, вони теж відкривали для себе історичні місця Київщини, Полтавщини, Черкащини, Дніпропетровщини… А далі – Запоріжжя, Миколаїв, Херсон, Одеса-мама і, звичайно, наш сонячний півострів – Крим. Без перебільшення, гості захоплювалися життям і діяльністю тих, хто приймав нас на цьому шляху. Серед них – представники української інтелігенції, працівники промислових і сільськогосподарських підприємств. Свідчення цього – розлога публікація Статіса в одній з провідних газет його країни «Lietuvos žinios» із промовистою назвою «Тріумф України».

Нині все це згадалось ось чому. Днями саме Литовський автомобільний клуб журналістів, відгукнувшись на пропозицію очільників двох спілок журналістів – Литви й України – спрямував для потреб захисників нашої держави 33 автомобілі. А ось цей (незвичайний), що днями перетнув кордон, має спеціальне, можна сказати – іменне призначення – для військового підрозділу нашого колеги, фахового журналіста, а нині бойового командира Віктора Ожогіна.

Він свого часу працював у ЗМІ, згодом у керівництві Дніпропетровської обласної державної телерадіокомпанії, до речі, на раз сприяв у висвітленні загальнодержавних акцій, що проводили ВАКЖ і ВБФ «Журналістська ініціатива». Знаю його незмінно тверду державницьку позицію, а також велику відповідальність за справу, яку робить, тому й не здивувалася, почувши, що Віктор (він і учасник АТО–ООС) від початку повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну став на її захист.

Хай подарунок литовських колег допомагає нашим воїнам успішно бити загарбників до перемоги, в яку всі ми твердо віримо. Такого народу, ще й із такими вірними друзями – не здолати нікому!

Людмила Мех, президент ВАКЖ і ВБФ «Журналістська ініціатива»

Фото Сергія Шевченка (з архіву ВАКЖ) і НСЖУ

Джерело: НСЖУ