Коли обставини, спричинені агресією ворожої Росії, змусили цілі сім’ї покидати власні оселі і втікати до сусідньої Польщі, біженці були в розпачі. Розлука з рідними, втрата роботи, житла та майна – це велике горе, а ще більшим є те, що з-за кордону важко допомогти ЗСУ боротися з ворогом. Проте для тих, хто став волонтером за кордоном, це питання розв’язалося саме собою.

 

  Волонтери збирають кошти для ЗСУ, формують гуманітарну допомогу українським бійцям, роздають біженцям їжу, гарячі напої та допомагають одягом. А позаминулої суботи в польському місті Любліні українські волонтери й активісти з-поміж осіб, тимчасово переселених через війну, за підтримки влади люблінського воєводства, зініціювали акцію солідарності польського та українського народів у боротьбі з російськими загарбниками, які безпощадно знищують українські міста і села та вбивають мирних людей.

 

Звертаючись до присутніх, активістка з Харкова Анастасія Шевченко подякувала всім полякам за сердечну підтримку українських біженців, які мусили покинути рідні домівки й рятуватися від рашистської навали за кордоном. Учасники акції розгорнули гасла на підтримку війська України, закликали уряди країн Євросоюзу якнайшвидше ухвалювати рішення про постачання зброї Києву, маючи на увазі те, що нині України обороняє від рашистів не тільки свою територію, а й усю Європу.

 

Ініціаторами акції стали Наталія Маруженко та Ірина Тетерук з Хмельницького. Їм вдалося серед тисяч біженців відшукати однодумців і патріотів: перекладачів Ірину та Машу, чарівний голос бандуристки Тані, ведучу Анастасію. А земляки-хмельничани Юліана та Оксана допомогли атрибутикою. Дяка й міській владі Любліна, яка сприяла проведенню цього мирного заходу: виділила територію та автомобіль патрульної поліції. Хоча жодного інтенданту за час проведення акції не було.

 

Поляки з розумінням ставляться до проблем українців і всіляко допомагають найближчим сусідам. Разом з українцями вони співали Гімн України та Червону калину, а заключним акордом стала пісня Славка Вакарчука «Обійми мене».

 

Микола Ратушний, журналіст (ТРК «Ятрань»)

 

м. Люблін (Польща)

 

Фото автора