Світлину, що рве душу, опублікував на своїй обкладинці шведський журнал Dagens ETC в лютому 2024 року. Спецвипуск цього видання розповідає про Україну й розпалену рашистами війну. Фотохудожник зробив цю світлину в рідному йому Ужгороді. А зображене татуювання (контур України з червоним серцем) зробила на своєму тілі запорізька медійниця після окупації частини її рідної області – про це написав у фейбуці автор світлини Михайло Палінчак.

 

Описана історія журнальної фотографії пригадалася мені цьогоріч на початку серпня далеко від Стокгольма й від Києва. А саме – в місті Призрен (Республіка Косово) на Балканах. Туди групі українських та іноземних медійників організувала коротку поїздку Асоціація журналістів Косова (AGK), завдяки чому й побачила світ ця публікація.

 

      У Призрені відкрився Міжнародний фестиваль документального та короткометражного кіно, а в межах цієї події презентовано ще один мистецький проєкт – фотовиставку з промовистою назвою «Focus Ukraine». Автор світлин – Михайло Палінчак. Деякі його фотороботи, опубліковані в спецвипуску згаданого шведського журналу (а там вміщено галерею на 16 розворотів зі світлинами, які митець знімав за останні два роки) відвідувачі фестивалю можуть бачити нині й у Призрені. Це місто називають історико-культурною столицею Косова.

 

      Журналістку з Києва Людмилу Мех особливо вразило на виставці фото з Київщини, зроблене 7 травня 2022 року поблизу Макарова. Українська дівчинка стоїть на розбитому танку рашистських окупантів. «Вираз обличчя цієї дитини скаже все про наше ставлення до окупантів», – зауважує співрозмовниця. На думку досвідченої редакторки, яка свого часу працювала в Макарові (а нині – відома громадська діячка в інформаційній сфері України), це фото – художнє уособлення сили духу нашого народу, якого не перемогти жодному ворогові.

 

    Оглядаєш виставку Михайла Палінчака й на власні очі бачиш: фотомайстер, коли документує воєнні злочини, намагається робити це на мистецькому рівні. Цим прагне «привернути увагу не фахівців, а ширші маси» – так висловився автор світлин про свою роботу в час війни.

 

«Я робив ці знімки естетичними, аби навіть аудиторія, яка взагалі не хоче про це знати, приходила на виставки і побачила їх», якось зауважив митець. Цілком згодні з висловленим і з патріотичною позицією фотохудожника, певно, всі шанувальники його таланту, серед них – журналісти, учасники міжнародної програми «Journalists-in-Residence Kosovo», які відвідали Призрен в день відкриття фестивалю.

 

      А ще Майстер робить такі шляхетні справи, які дуже близькі серцю активістів Всеукраїнського благодійного фонду «Журналістська ініціатива». На сторінці Михайла Палінчака в соцмережі читаємо такий його допис: «Об'єднав зусилля для збору пожертв на придбання чотирьох дронів з функцією нічного бачення для 2-го механізованого батальйону 67-ї бригади на Лиманському напрямку та безпосередньо для аеророзвідки позивний "Вільна Птаха".

Всі разом закриємо збір на 650 тисяч гривень і придбаємо 4 дрони типу Mavic 3T.

Найбільший донат отримає від мене підписане фото на вибір у розмірі 30х45 см».

 

Коли Майстер дякує відвідувачам його виставок і тим волонтерам та добрим людям, які всіляко підтримують українське військо, він не забуває й дякувати ЗСУ особисто – за можливість проведення мистецьких заходів і втілення в життя відповідних проєктів. На мистецькому фронті такі бійці – золотий фонд нескореної нації.

 

  Інформація з Інтернету.Михайло Палінчак (1985 р. н., Ужгород) – український фотограф-документаліст. Закінчив факультет міжнародної економіки Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Фотографує з 2008 року, з 2008-го – член Національної спілки фотохудожників України, з 2012-го – член «Української фотографічної альтернативи» (UPHA). З 2014 по 2019 роки – офіційний фотограф Президента України. Засновник платформи Untitled (українська фотографія), співзасновник спільноти "Українська вулична фотографія". Останніми роками документує війну. Фотографував місця воєнних злочинів рашистів – кімнати катувань у Херсоні, масові поховання в Ізюмі та Бучі тощо. Михайло Палінчак – серед п’яти осіб, обраних #Fotofestival для участі у міжнародному проєкті Futures Photography (фотоплатформа, створена європейськими галереями, фотофестивалями та музеями, спрямована на підтримку розвитку професійних фотографів). Фотографії митця зберігаються в приватних і музейних колекціях – у Києві, Харкові, Салоніках (Греція). Він автор фотокнижки "Анамнез" і видання "Обличчя Майдану" (2020). Один з найактивніших українських фотографів, чиї роботи публікують світові медіа.

 

Сергій Шевченко, заслужений журналіст України

 

Фото автора з фотовиставки в Косові

 

06.08.2024