Три роки повномасштабного вторгнення в Україну. Цими днями в різних куточках світу проходять акції солідарності, на які разом із українцями виходять і небайдужі іноземці. Одна з таких подій відбулася в столиці Румунії.

У Бухаресті в межах глобальної̈ адвокаційної кампанії̈ Світового Конґресу Українців (Ukrainian World Congress) StandWithUkraine пройшла акція «Сьогодні Україна – непохитна фортеця, яка захищає світ від зла». А також відбулася емоційна мистецька вистава.

  Серед учасників маршу була й 17-річна киянка Анна Бенедис, яка три роки тому, рятуючись від війни, разом зі своєю мамою знайшла прихисток у Бухаресті. Вона й досі пам’ятає кожну мить перших днів вторгнення, кожну годину, проведену в невеличкому підвалі приватного будинку її дідуся на Київщині.

«Ми з мамою та бабусею переховувалися в підвалі разом із двома песиками – моїм маленьким йорком і величезним бордоським догом дідуся. У ті дні окупанти намагалися висадити десант, зокрема й на військовому аеродромі у Василькові, що зовсім поруч з нами. Відтак вибухи лунали так часто й вони викликали у нас такий страх, що здавалося, ще трохи – і збожеволієш… Уже потім ми дізналися про те, що буквально наступного дня після нашої з мамою евакуації до Румунії російська ракета влучила в будинок сусідів мого дідуся, і там загинула вся родина...», – пригадує Анна.

У Бухаресті Анну та її родину прихистили відома румунська журналістка Іоана Косма та її мама Анжела. Доволі швидко вони стали близькими, майже рідними людьми.

«Тепер ми – родина назавжди», – каже Анна. Відтоді дівчина не пропустила жодного мітингу, які організовувала українська громада в Румунії.

«Ми не маємо права дозволити світові забути про війну в Україні. Ми маємо на повний голос і весь час нагадувати про це», – наголошує Анна Бенедис.

Організаторами масштабного мітингу стали українська громада, волонтери та гуманітарні організації, що працюють у Бухаресті, серед яких – Humanity UA та MALVA – Ukrainian Community Center. Особливо важливу роль у допомозі українцям відіграє MALVA. Основний акцент у своїй роботі ця організація робить на допомозі матерям з дітьми, які мусили тікати від війни. 

  Українські волонтери створили, зрежисували та виконали ролі у перформансі, який так глибоко вразив всіх присутніх. За сценарієм, дівчата, одягнені в біле, з віночками на головах, уособлюють чистоту, свободу й мирне життя. Вони танцюють, сміються, радіють сонцю – аж поки цей чарівний світ добра руйнують звуки повітряної тривоги та бомбардування. Зненацька з’являються рашистські військовики. Вони кидаються на дівчат, зривають вінки, ґвалтують і вбивають людей. На очах деяких глядачів були сльози. Адже біль від спогадів і переживань, що посилився побаченим під час вистави, для багатьох був занадто реальним, а тиша, що запанувала після фінальної сцени, кричала голосніше за будь-які слова.

  Харків’янка Анастасія Євсюкова, учасниця перформансу, рятуючись від війни, приїхала до Бухареста разом з маленькою донечкою. «Ми створили цей перформанс, щоб пробудити емоції, змусити відчути біль, який переживає Україна щодня. Ми хотіли показати світу: геноцид українського народу не залишився в минулому – він триває просто зараз. Боротьба не завершилася, вона триває, і ми не маємо права мовчати», – каже Анастасія Євсюкова.

У мітингу взяли участь також Надзвичайний та Повноважний Посол України в Румунії̈ Ігор Прокопчук, румунська принцеса Бріанна Теа Караджа та член Європарламенту від Румунії, чинний віцепрезидент Європарламенту Ніколае Штефануце.

  Ігор Прокопчук подякував румунським і європейським політикам за незміну підтримку України й наголосив: відновлення територіальної цілісності нашої країни має стати головною умовою завершення війни.

«Протягом багатьох років російські загарбники не могли досягти своїх цілей в Україні. Коли жодні методи не спрацювали, вони вдалися до повномасштабного вторгнення. Нині ми зібралися тут, щоб ушанувати українських воїнів, які героїчно захищають нашу державу, нашу незалежність і саму суть української державності. Щоб схилити голови перед пам’яттю тих, хто віддав за неї своє життя... Перед невинними жертвами цієї війни. Ми зібралися також для того, щоб рішуче засудити жорстоку агресію, яка принесла неймовірні страждання українському народу. Російські загарбники вчинили десятки тисяч воєнних злочинів і злочинів проти людяності. Вони скоїли злочин геноциду проти українців. Саме тому очільник кремля має постати перед Міжнародним кримінальним судом. Окрім людських трагедій, російська армія принесла на нашу землю нищівні руйнування, які не припиняються й досі. Українські міста і села знищують ракети, будинки перетворюють на руїни... Сьогодні, стоячи біля посольства, я хочу ще раз наголосити: ніхто у світі не прагне миру більше, ніж самі українці. Але цей мир має бути справедливим і тривалим. Він має гарантувати українцям свободу на їхній землі, забезпечити наше право самостійно визначати власне майбутнє. Щоб досягти цього миру, ми маємо бути сильними. Єдиними всередині країни й так само згуртованими разом з нашими міжнародними партнерами. Ми будемо й далі доносити правду про цю війну до всього світу. Будемо добиватися справедливості, щоб кожен воєнний злочин, кожна трагедія, кожне порушене життя не залишилося безкарним. І ми будемо боротися за мир. Мир, який буде справедливим для України. Мир, який буде надійним для всієї Європи», – зазначив у своїй промові Ігор Прокопчук.

  Принцеса Бріанна Теа Караджа, вона ж співзасновниця організації ONG Caradja Cantacuzino, з перших днів масштабного вторгнення підтримує Збройні сили України. Організація фінансувала закупівлю засобів тактичної медицини, захисного спорядження, одягу, генераторів та іншого необхідного обладнання для українських військовиків.

«За ці три роки ми стали не просто союзниками – ми стали справжніми друзями. У моєму повсякденному житті з’явилося багато українців, і я щиро вдячна вам за те, що ви навчили мене розуміти, що таке сила, незламність і справжня солідарність. Ви поділилися зі мною не лише своєю боротьбою, а й своїм духом. Це безцінний дар, більший, ніж я могла собі уявити. Я захоплююся вами і вірю – ви витримаєте, ви переможете. Україна переможе. Ми назавжди залишимося друзями. Ми разом – у цій боротьбі, у цій вірі, у прекрасному майбутньому», – зазначила принцеса.

  Віцепрезидент Європарламенту Ніколае Штефануце у своїй емоційній промові теж говорив про підтримку України та про важливість єдності Європи перед рашистською загрозою.

«Я завжди вірив у справедливість і мир, у світ, де панують закони, а не сила. Але цей світ зламався 24 лютого 2022 року. Того дня світ здригнувся. Нині ви, українці, прийшли сюди разом зі своїми дітьми. Я щиро сподіваюся, що вони почуваються тут у безпеці. Ми – сусіди. І я впевнений, що коли люди змушені залишати свої домівки, рятуючись від війни, їх слід підтримувати, а не називати мігрантами. Ми не повинні дивитися на них як на тих, хто щось у нас просить. Я вірю в Бога. І як християнин знаю: допомагати тим, хто страждає – це не вибір, а обов’язок. Це прояв людяності, любові до ближнього. Я бачу дітей, загорнутих у синьо-жовті прапори, з віночками із соняшників на головах... І в цей момент я думаю про свою п’ятирічну доньку. Ми, румуни, могли б опинитися на вашому місці. Тож, румуни, не дозволяйте собі ставити запитання: «Чому ми маємо допомагати українцям?», «Скільки це нам коштує?», «Чому їм щось дають?», – як цим, на жаль, маніпулюють деякі політики. Допомога не рахується грошима. Вона має йти від серця. Наша місія як європейської країни – підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно. Так, ми платимо гроші. Але це не найбільша ціна. Українці платять життями. Вони втрачають своїх дітей, чоловіків, синів. Ось така жертва – найвища. Я весь час кажу про це румунам: наш мир сьогодні – це їхня боротьба. Я хочу висловити щиру вдячність кожному українському солдату за нашу безпеку, за наше мирне небо. Я знаю, що румуни теж воюють на боці ЗСУ. Наші батальйони стоять пліч-о-пліч із українськими військовиками. Чимало європарламентаріїв постійно їздять до України. Вони бачать усе на власні очі. Вони розуміють – ви на правильному боці історії. Але нині, коли українці проливають кров, десь за зачиненими дверима ведуться брудні торги. Торгуються вашими ресурсами. Торгуються вашими землями. Ведуть переговори за вашою спиною. Але – ні! Не може бути жодних домовленостей без України. Не може бути жодних компромісів без Європи. Мир потрібен усім. Але якщо цей мир буде тимчасовим – ми знаємо, що станеться далі. У 1938 році Європа вже обрала тимчасовий мир. І він обернувся ще страшнішою війною. Тому тільки підтримка, тільки перемога України!», – сказав Ніколае Штефануце.

Юлія Семененко

м. Бухарест (Румунія)

Світлини надала авторка

Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.