Для Республіки Косово, яку не оминули війни на Балканах у 1990-х, нині залишаються важливими такі питання в інформаційній сфері, як інклюзивне висвітлення подій та співпраця між етнічними спільнотами в медіа. Платформу для обміну досвідом, наявними занепокоєннями, а також ідеями щодо побудови більш рівноправного та сприятливого для співпраці медійного середовища в республіці створює Асоціація журналістів Косова (AGK).

Журналістське об’єднання провело в Приштині конференцію «Зміцнення міжетнічної співпраці в медіа в Косові». Представники преси й місцевих установ та організацій на панельній дискусії обговорили те, що їх хвилює.

    Модерувала захід виконавча директорка AGK Гетоарбе Муллікі (Getoarbe Mulliqi). Серед учасників були, зокрема, голова Ради преси Косова Брікенда Реджепі (Brikenda Rexhepi), координаторка з комунікацій Офісу уповноваженого з мов Арта Пллана (Arta Pllana) та виконувач обов'язків керівника відділу медіа в ОБСЄ Арбен Хайредінай (Arben Hajredinaj).

Запрошені на конференцію українські медійники – учасники міжнародної програми захисту журналістів – мали змогу поспілкуватися з промовцями й колегами. Гості з країни, яка нині дає відсіч рашистській агресії, зазначають, що порушені на конференції питання актуальні (й далі вони такими залишатимуться, коли кровопролиттю покладуть край і силою замирять агресора).

    «Співпраця між журналістами різних спільнот має базуватися на повазі, професіоналізмі та меті побудови інклюзивних і доступних медіа для всіх, – поділяє думку приштинських колег очільниця ВБФ «Журналістська ініціатива» Людмила Мех. – На цьому, до речі, наголосили як самі учасники дискусії, так і звертає на це увагу вебсайт AGK. Косовари-медійники та громадські діячі кажуть: у їхньому суспільстві й у журналістиці важлива міжмовна комунікація, потрібно забезпечити рівні можливості для всіх журналістів – незалежно від їхньої етнічної приналежності.

Час плине, а з ним, звісна річ, змінюються й суспільні відносини в країнах. Раніше, за панування в Косові сербської влади, албанська мова й освіта були тут упослідженими, отож природно, що мова більшості населення тепер тут превалює. Україна тривалий час так само потерпала від московського тоталітарного режиму, тому тепер має більше уваги приділяти захисту своєї національної мови як державної, сприяти її дальшому розвитку й поширенню. Ба більше – у час війни це просто питання виживання нації», – зазначила Людмила Мех.

Учасники панельної дискусії в Приштині поділилися досвідом своєї роботи в різних установах та організаціях. Вони наголосили, що створення простору для співпраці та обміну думками допомагає зміцнити довіру та покращити висвітлення міжетнічних питань у регіоні.

Сергій Шевченко

Фото автора

29.04.2025