Перша презентація меморіального видання англійською і українською мовами «Душа в місті Марії» (Вінниця, 2025) відбулася цьогоріч 7 жовтня в Приштині – столиці Республіки Косово. Побачив світ і випуск англійською мовою книжки про оборонців «Азовсталі» «Янголи Маріуполя» – новинку також презентовано на Балканах. Цей масштабний видавничий проєкт і низку пов’язаних з ним культурних подій розпочато і проведено 2025 року на Вінниччині (а відтак і за межами країни). Ініціювала комплекс інформаційних і меморіальних заходів громадська організація «Об’єднання родин Незламні», яка активно працює у сфері збереження національної пам’яті. Очолює організацію та згуртовує сім’ї полеглих захисників і захисниць Вікторія Колмикова – мати 20-річного солдата, який поліг у битві за Маріуполь навесні 2022 року.

  Співорганізаторами презентації українських книжок у Приштині стали Асоціація журналістів Косова (алб. – AGK), ВБФ «Журналістська ініціатива» та Вінницька обласна організація журналістів. Вступним словом презентацію відкрила виконавчий директор AGK Гетоарбе Муллічі (Getoarbë Mulliqi). Крім трьох основних промовців – матерів полеглих воїнів з України – на початку заходу брала слово журналістка з Вінниці Марина Тепленко, яка нині очолює Вінницьку обласну організацію журналістів. В обговоренні нових видань взяли участь косовари, серед них, зокрема, громадська діячка, правозахисниця доктор Феріде Рушіті (Feride Rushiti), яка очолює Косовський центр реабілітації жертв тортур, і Адем Сулеймані, координатор проєктів AGK.

Упродовж всього заходу, що відбувся в Reporting House у центрі Приштини, на екранах демонструвалися відеозаписи з війни, фотодокументи, портрети полеглих військовиків з «Азова». У залі лунала пісня українською мовою, написана на прощання з сином-воїном (авторка слів – Вікторія Колмикова).

    «Друковані видання українською й англійською мовами побачили світ коштом родин «азовців», а також підтримали цей проєкт підприємці-меценати, перший фінансовий внесок зробили Михайло Паньків, Тарас Осадчий та Гачай Шафієв», – розповіла Вікторія, чий син Роман Колмиков (позивний «Вахр») добровільно став до лав оборонців України ще до початку повномасштабної агресії московських окупантів. Авторка «Душі в місті Марії» та низки творів, вміщених в інших виданнях, тепло подякувала косовським і українським медійникам та громадським діячам інформаційної сфери за участь у втіленні й підтримці культурного проєкту. Очільниця «Незламних» вручила від імені організації родин відзнаки у формі кришталевих сердець Асоціації журналістів Косова (Приштина) і фонду «Журналістська ініціатива» (Київ).

  Мета презентованих видань – зберегти пам’ять про воїнів-патріотів, які поклали життя заради свободи й незалежності своєї країни. Основний зміст книжок, ілюстрованих світлинами з особистих архівів родин полеглих бійців і з приватних зібрань, становлять біографії героїв-азовців. До Косова приїхали як учасниці презентації ще дві матері, чиї сини – молоді та юні – в час війни добровільно стали в обороні України. Це Тетяна Демчук – мати полеглого героя Богдана Демчука (позивний «Вогник»), воїна якому було 26 років, і Юлія Яременко – мати студента-журналіста, уродженця Маріуполя, вояка 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України Дмитра Яременка (позивний «Ілай»). Він загинув 18-річним у листопаді 2023 року в Луганській області. Мати Юлія і Дмитро навесні 2022 року майже два місяці прожили в блокованому ворогом Маріуполі – там, де були холод, голод та «смертю наповнено все довкола»...

    Проникливі виступи матерів на презентації авдиторія слухала зі сльозами на очах. Тетяна Демчук, старший син якої загинув, а молодший досі перебуває в полоні, переживши в Оленівці на Донеччині теракт рашистів, подарувала Феріде Рушіті (на світлині) як символ незламності шеврон захисника «Азовсталі». А після виступу Марини Тепленко, редакторки книжки і громадської діячки в інформаційній сфері, без пояснень було зрозуміло, чому саме в Косові першими знайомлять іноземних читачів з новою книжкою. Косово – щирий друг України в час агресивної війни, яку розпалили московські окупанти. Косовари добре розуміють біду українців, адже понад чверть століття тому й самі пережили страхіття війни на Балканах, де чинили воєнні злочини сербські збройні формування. У Косові багато хто, особливо молодь, вивчає і знає мову міжнародного спілкування – англійську. А ще важливий чинник для ініціаторів проєкту – відчутна допомога, яку надають колеги-журналісти, котрі перебувають у Приштині за міжнародною програмою захисту медійників. Простір журналістської солідарності «НСЖУ Вінниця Reboot» відзначив подякою фонд «Журналістська ініціатива» – за гідність і честь в журналістиці та у виконанні місії висвітлення реалій сьогодення. Відзнаку прийняли представники керівництва фонду Людмила Мех і Сергій Шевченко.

У комплексі заходів і проєктів «Об’єднання родин Незламні» є і відзнака матерям героїв, яку вручають на державні свята. Автор цієї відзнаки – Вікторія Колмикова.

    Серед українок, які відвідали презентацію в Приштині, була очільниця представництва ЮНІСЕФ у Косові Вероніка Ващенко. Журналістка з Луганщини Марина Животкова, побувавши на події, поділилася враженнями: «...просто сльози застеляють очі... а це ж ще не кінець війні і не кінець материнським сльозам. На жаль. Дякую за запрошення і знайомство з матерями Героїв, Захисників наших». Доктор Феріде Рушіті після закінчення заходу дала вінницьким матерям поради, як діяти далі, щоб їхні голоси почув широкий світ. «Такі книжки можуть допомогти багатьом мамам пережити біль утрат і відчути, що вони не самі, – упевнена правозахисниця. – Хай ці видання допомагають іти в майбутнє, хай такі книжки прочитає багато людей. Світ має знати, які хлопці йдуть захищати Україну. І хай ця війна якнайшвидше закінчиться перемогою України! Слава Україні!».

  Напередодні презентації вінницька делегація відвідала у столиці Косовський центр гуманітарного права, де мала змогу оглянути експозицію та обмінятися з іноземними колегами досвідом роботи в галузі меморіалізації. На обох заходах гостям допомагала у спілкуванні з косоварами й забезпечувала переклад албанською мовою жителька Приштини українка Анастасія Лісова, за що їй щиро вдячні організатори.

Читайте також: «Один раз і ніколи більше»: крізь призму Косова бачимо трагедії України 

Сергій Шевченко

Фото автора