У Приштині (Косово) 1 жовтня 2026 року розпочалася триденна міжнародна конференція «Партнерства заради змін: жінки трансформують системи». Учасники дискусій ведуть мову про мир і безпеку, відновлення після конфліктів, економічну стійкість, технології і майбутнє – все крізь призму участі жіноцтва в цих процесах. Серед запрошених на форум є і група українців – учасників міжнародної програми захисту медійників, яку 2022 року ініціювали європейські об’єднання журналістів.

Приштина не вперше стає майданчиком міжнародного діалогу про роль жінок у побудові миру, безпеки та демократичних суспільств. Основна спрямованість нинішньої конференції – просування Приштинських принципів на 2026–2035 роки. Для Республіки Косово ця подія засвідчує тяглість процесу, започаткованого ще 2012-го, коли тут відбувся великий міжнародний саміт «Partnership for Change – Empowering Women». Тоді понад 200 політичних діячів, представників громадянського суспільства, бізнесу та академічного середовища з різних країн напрацювали згадані Приштинські принципи – рекомендації щодо політичної участі жінок, економічного розширення їхніх можливостей, доступу до правосуддя тощо.

Важливість цих принципів у тому, що вони не залишилися тільки декларацією. Косовська асамблея свого часу схвалила резолюцію, а самі принципи стали орієнтирами державної політики у сфері гендерної рівності.

Жінки – не об'єкт політики, а учасниці змін

  Перший саміт ініціювала тодішня президентка Косова Атіфете Ях'яга. Нині, через 14 років після схвалення Приштинських принципів, вона знову серед лідерів міжнародного діалогу, важливого у просуванні ролі жінок у різних сферах діяльності. Цьогорічна конференція на ділі має ширший вимір, ніж питання гендерної політики, про що свідчить її насичена програма, яка охоплює цілу систему проблем сучасного світу: як будувати мир після війни, як забезпечувати відповідальність за злочини, як залучати жінок до безпекових структур і миротворчих процесів, як створювати економічні можливості, протидіяти кліматичним та енергетичним викликам і використовувати нові технології без створення нових форм нерівності.

Одна з ключових ідей конференції – перехід від сприйняття жінок як категорії, що потребує захисту, до розуміння їх як повноправних учасниць ухвалення рішень. Це особливо важливо для країн, які пережили війни і збройні конфлікти. Мир не завершується підписанням політичних домовленостей після бойових дій. Суспільствам доводиться відновлювати інституції, повертати людей з вимушеного переміщення, документувати злочини, забезпечувати правосуддя, відновлювати економіку та долати наслідки травми. У таких процесах і голос постраждалих, і участь жінок у прийнятті рішень мають принципове значення.

Саме на цьому зосередиться одна з панелей конференції – «Відновлення, гендерно зумовлене насильство та відповідальність». Тут у центрі уваги буде досвід Косова, Боснії і Герцеговини, Сербії, Хорватії та міжнародних структур у питаннях перехідного правосуддя, документування злочинів, відшкодування збитків та довгострокової підтримки постраждалих. Цей досвід особливо важливий і для України, яка переживає масштабну рашистську агресію та вже не один рік документує численні воєнні злочини.

    На відкритті конференції до учасників звернулися (у форматі відеозаписів також) представники низки країн світу, відомі державні діячі різних років, посадовці з міжнародних організацій. Серед промовців – Атіфете Ях'яга, Албулена Хаджіу (Косово), Ерік Дітц (Люксембург), відеозвернення – Гілларі Клінтон (США), Праміла Паттен – нині заступниця Генерального секретаря ООН. Відбулася церемонія вручення премій Фонду Ях’яги достойникам, чия робота відображає цінності й бачення Приштинських принципів як довготривала спадщина лідерства, партнерства і трансформаційних змін.

  Наступного дня серед промовців на конференції був прем’єр-міністр Косова Альбін Курті.

Мир – це також питання безпеки

Інша важлива тема конференції – участь жінок у формуванні безпекової політики. До дискусії «Жінки, які формують мир та безпеку» долучаються представники дипломатичних структур, НАТО, Європейського Союзу, сектору безпеки та парламентів країн регіону. Це узгоджується з ширшим міжнародним підходом «Жінки, мир і безпека», закріпленим, зокрема, резолюцією Ради Безпеки ООН 1325.

Досвід Косова показує, що участь жінок у політичному та безпековому житті може ставати частиною інституційних змін. Атіфете Ях'яга наголосила, що після прийняття Приштинських принципів у республіці зросла участь жінок у політичному житті, державному управлінні та підприємництві. Водночас міжнародні дослідження звертають увагу на те, що формальне представництво ще не означає повної рівності можливостей. Зокрема, аналіз політичної участі жінок у Косові виявляв бар'єри, пов'язані з доступом до ресурсів, підтримкою політичних партій та можливістю впливати на процеси ухвалення рішень. Отже, нинішня конференція важлива ще й тому, що на ній порушують питання не лише про досягнення, а й про те, чого досі не вдалося змінити.

Економіка, енергетика, клімат і погляд у майбутнє

На окремій панелі обговорять економічні можливості, кліматичну та енергетичну безпеку. Це надзвичайно актуальна тема для Європи, яка одночасно переживає енергетичну трансформацію, технологічні зміни та наслідки воєн. Доступ до енергії, води, освіти, роботи, фінансових ресурсів і можливостей для підприємництва безпосередньо впливає на стійкість громад. Тому питання участі жінок в економічному житті дедалі більше розглядається як складник загальної суспільної стійкості.

Для України цей аспект також дуже важливий. Війна змінила структуру зайнятості, спричинила масштабне переміщення населення та поставила перед державою і громадами завдання відновити економіку. У майбутньому відбудова потребуватиме не лише фінансових ресурсів, а й широкої участі громадян у визначенні пріоритетів.

Особливістю конференції стане й увага до молодого покоління. Дискусія «Голоси молоді» має привернути увагу до актуальних питань, як долати спадщину минулих конфліктів, будувати діалог і впливати на майбутнє своїх суспільств.

На заключній панелі про технології, інновації та сталий розвиток організатори планують провести дискусію на теми штучного інтелекту, цифровізації, кібербезпеки, протидії дезінформації, онлайновому насильству та нерівному доступу до технологій. Це особливо актуально в умовах, коли інформаційний простір став частиною сучасної безпеки. Війни дедалі активніше ведуться не лише на полях боїв, а й у цифровому середовищі. Тому питання доступу до технологій, інформаційної грамотності та захисту від цифрових загроз стають складниками стійкості демократичних суспільств.

Символічна роль Приштини

Важливо, що конференція проводиться саме у Приштині. Тут сформульовано принципи, які поєднали питання жіночого лідерства, демократії, економічних можливостей, безпеки та правосуддя. Нині запропоновано оцінити, чого вдалося досягти за останні майже півтора десятиліття, які проблеми залишаються нерозв’язаними та яким має бути порядок денний на наступний період – до 2035-го.

«Приштинські принципи 2026–2035» – не просто повернення до документа минулого. Це спроба переосмислити його в умовах нової реальності, де війни, міграція, кліматичні зміни, енергетична нестабільність, цифрові технології та інформаційні загрози тісно переплітаються.

Для України, яка одночасно захищає свою незалежність, документує злочини війни та готується до масштабного відновлення, такий міжнародний обмін досвідом особливо важливий. Ця конференція нагадує: стійкий мир формують не лише дипломати й політики. Його основа – участь громадян, справедливість, відповідальність, економічна самостійність, освіта, доступ до інформації та можливість кожної людини впливати на рішення, що визначають майбутнє.

Саме в цьому – головний зміст партнерства заради змін, про нього учасники форуму ведуть мову в Косові.

Людмила Мех

Сергій Шевченко

02.10.2026