В Анталії (Туреччина) триває 31-ша Конференція ООН зі зміни клімату (COP31) за участі делегацій зі 197 країн світу. Серед головних тем: кліматичне фінансування, скорочення викидів парникових газів, перехід на відновлювану енергетику, ініціативи щодо електрифікації економіки, а також механізми адаптації до змін клімату. На цьому міжнародному саміті Україна прагне привернути увагу світу до екологічних наслідків російської агресії, а також поділитися власним практичним досвідом їх подолання – повідомляє «TUTTI Europa ventitrenta». Фото: © UN Climate Change / Kiara Worth, CC BY-NC-SA 4.0⁠ 

Фокус України на конференції, зокрема:

• Наслідки війни для екосистем (Чорне й Азовське моря, Дніпро, Дунай, Каховське водосховище) та документування екоциду.
• Оцінка викидів парникових газів від бойових дій та зелена відбудова.
• Вплив європейського механізму вуглецевого коригування імпорту (СВАМ) та правил міжнародних вуглецевих ринків на українську економіку та експорт.
• Проведення офіційного заходу ООН «Кліматична (не)безпека та екоцид».

 Український павільйон офіційно відкрився під слоганом «Україна — це рішення». Центральною темою демонстрації руйнівних наслідків тривалої війни стала вода. Показано, зокрема, пошкоджену Каховську гідроелектростанцію, забруднені річки Дніпро й Дунай, знищені природні території в річищах і негативний вплив бойових дій на стан морів – Чорного й Азовського. Нині пріоритетними для Києва стали документування екологічних злочинів Росії, оцінка збитків і створення міжнародних механізмів для притягнення держави-агресора до відповідальності.

Загалом у програмі павільйону передбачено проведення понад 70 заходів і дискусій. Учасники привертають увагу до питань гуманітарного розмінування, відновлення лісів і заповідників, захисту природної та культурної спадщини Криму, децентралізації енергетики тощо.

Програму українського павільйону можна проглянути тут.

   На світлині: український павільйон на COP31, Анталія, листопад 2026 року. Фото: Міністерство економіки та довкілля України⁠, CC BY-NC-ND 4.0⁠.

Цікавинкою павільйону стала інтерактивна мозаїчна інсталяція «Дерево життя», створена за мотивами монументального твору мистецтва 1967 року українських художників на чолі з Аллою Горською, який зазнав значних пошкоджень унаслідок російських обстрілів у 2022 році. Нову арт-інсталяцію у формі карти України створили з 51 мозаїчного елемента зі зруйнованих війною будівель (проєкт реалізовано ПРООН за підтримки Японії). Вона демонструє практичні можливості повторного використання будівельних відходів руйнації для екологічної відбудови.

Загроза безпеці Європи

За даними Державної екологічної інспекції України станом на початок листопада, підтверджені збитки довкіллю держави внаслідок збройної агресії РФ перевищують 8 трлн гривень (це близько 190 млрд дол. США). І це лише від початку повномасштабного вторгнення у 2022-му, а бойові дії, як відомо, тривають на сході України з весни 2014 року.

Розпалена Росією війна – це не лише гуманітарна й безпекова катастрофа в Європі. Це масштабна загроза екологічній безпеці континенту.

Серед ключових питань, які світова спільнота винесла на міжнародний форум у Туреччині, виділяють такі: перехід до чистої енергетики, скорочення використання викопного палива, розвиток електрифікації та фінансування адаптації країн до кліматичних змін. А головне завдання COP31 – перетворити кліматичні домовленості на конкретні рішення для боротьби з глобальним потеплінням.

Посухи, лісові пожежі, повені, танення льодовиків на Землі вже стали серйозною загрозою для мільйонів людей. Ці катаклізми не в останню чергу пов’язані з накопиченням в атмосфері вуглекислого газу (CO₂). За даними науковців, оприлюдненими восени 2026 року в журналі BioScience, цьогоріч у травні концентрація CO₂ в повітрі перевищила показники щонайменше за останні два мільйони років. А тим часом світове споживання викопного палива зростає. Торік використання вугілля, нафти, природного газу також досягло рекордних рівнів. І пов'язані з енергетикою викиди вуглекислого газу вперше перевищили 41 млрд тонн.

Планета темнішає: буде біда

Автор цієї статті кілька років тому відвідав Японію і мав змогу пересвідчитися: там очищення викидів сміттєспалювальних підприємств і вугільних електростанцій дуже ретельне. Будь-який можливий білуватий «дим» із заводських труб – то лише водяна пара. Ще від 1968 року Японія має закон про контроль над забрудненням повітря. Він регулює не тільки виробництво електроенергії на вугіллі, але й будь-яку промислову діяльність з відходами. І вимоги відтоді лише посилювалися. Нині викиди в атмосферу від електростанцій Японії не містять вуглецевих частинок і не сприяють глобальному потеплінню на планеті.

  На потребі зменшувати забруднення атмосфери наголошує, зокрема, відомий в Україні благодійник і громадський діяч, експерт з питань безпеки харчових продуктів Джунічі Ковака (Jun-ichi Kowaka) – керівник Японського фонду майбутніх поколінь (Japan Offspring Fund). Цей житель Сайтами, до слова, є лауреатом Національного конкурсу «Благодійна Україна – 2022» у номінації «Медіа і доброчинність». Він з однодумцями часто відвідував Україну до початку повномасштабної війни, вивчав питання екології у своїй країні й у Європі та звертає увагу на небезпеку чорного вуглецю – сажі, що утворюється під час спалювання викопного палива.

З його слів, наприклад, жовтий пил, який вітер несе з Монголії до Японії, раніше був саме цього кольору, а нині він часто темний. «Пролетівши над територією КНР, пил змішується із сажею та іншими дрібними частинками. Чорний вуглець поглинає сонячне світло й нагріває атмосферу», пояснює пан Ковака.

  Японський активіст пропонує посилити принаймні в десять разів екологічні стандарти контролю за найдрібнішими частинками забруднення, які з димом потрапляють у довкілля. Недостатньо обмежуватися переважно чинними нормами щодо PM2.5, а орієнтуватися потрібно на стандарт PM0.25.

На думку Джунічі Коваки, посилення вимог до очищення промислових димових газів має стати важливим напрямом міжнародної кліматичної політики. Сучасні технології дають змогу ефективно затримувати дрібнодисперсний пил мокрими електрофільтрами, високоефективними рукавними фільтрами з мембранним покриттям, системами попередньої агломерації частинок. Такі рішення можуть допомогти зменшити викиди сажі на теплоелектростанціях, металургійних та інших промислових підприємствах.

Серед забруднювачів повітря є не лише ТЕЦ і великі промислові підприємства, а й котельні. Пригадується зворушливий факт з особистого практичного внеску пана Коваки в боротьбу з глобальним потеплінням Землі. У переддень повномасштабної війни японець фінансував купівлю фільтрів для котельні освітнього закладу в Житомирській області України. А 24 лютого на світанку російські війська обстріляли ракетами Україну і вдерлися колонами танків і бойових машин на Житомирщину, Київщину та в кілька інших областей сходу, півночі та півдня країни.

Україна має корисний практичний досвід

Однак важливим є те, що Україна на конференції в Анталії не лише розповідає про наслідки війни, а й ділиться власним досвідом відновлення довкілля та розвитку енергетичної стійкості. Україна вже розробляє та впроваджує практичні рішення для відновлення, забезпечення стійкості та боротьби зі зміною клімату. Розвиток децентралізованої енергетики, впровадження зелених технологій, відновлення екосистем – все це важливі рішення, актуальні для багатьох країн. Досвід України в умовах повномасштабної війни може бути корисним для розв’язання глобальних кліматичних викликів. Саме цю ідею покладено в основу концепції українського павільйону.

Безпечна  вода, чисте повітря, збережені ліси та стабільний клімат – це спільне надбання людства. І тут вкрай важливими є спільні зусилля та обмін досвідом.

Сергій Шевченко

Джерело: TUTTI Europa ventitrenta (Італія)