«Дівчатка, на хвилинку зупиніться і підійдіть ближче до мене», – голосно закликала Ірина Присяжнюк, лідерка волонтерського цеху «Тетріс». Усі, хто був на другій зміні, припинили плести сітки й кікімори та швиденько скупчилися біля неї. Саме так: тут працюють у декілька змін, щоби встигати підготувати замовлені для українських оборонців кілометри захисних сіток.

«Мені доручили, – одразу перейшла до суті справи пані Ірина, – від імені командира однієї з частин Прикордонної служби України подякувати всім вам за відчутну допомогу нашим захисникам і вручити відзнаки! Медалями нагороджені Тетяна Скомаровська та Оксана Мельник!»

Оплески, щира радість на обличчях присутніх, їхні вітання були додатковою винагородою – від волонтерів волонтерам!

    «Це для мене надзвичайно цінно, але й неочікувано», – ділиться відчуттями Тетяна Скомаровська, трохи оговтавшись після вручення їй медалі «За волонтерську діяльність». До слова, Тетяна вже багато років – серед найактивніших волонтерок серед доброчинців Всеукраїнського благодійного фонду «Журналістська ініціатива». Торік за поданням фонду нагороджена почесною грамотою Національної спілки журналістів України, як і її колега з Києва, перший заступник голови наглядової ради фонду, заслужений журналіст України Олексій Плаксін.

Читайте також: Почесні відзнаки НСЖУ – активістам благодійного фонду

Тетяна Скомаровська: «На благодійний концерт – з гітарою і нашоломниками»

Сумські прикордонники, попри всю складність сьогодення, змогли саме з нагоди Міжнародного жіночого дня подякувати за волонтерську допомогу тетрісівцям. Тетяна, як і всі майже 90 представниць чарівної статі вінницького волонтерського цеху «Тетріс» щодня на своїй ділянці фронту – допомагають усім, чим можуть: плетуть сітки, кікімори, шкарпетки та ще багато-багато іншого, що передають на фронт нашим воїнам-захисникам!

А ще Тетяна – спілчанка НСЖУ, пише музику на вірші українських поетів, співає нові й відомі твори, акомпануючи собі на гітарі, виступає з благодійними концертами, щоби зібрати пожертви на допомогу ЗСУ й на закупівлю матеріалів для виготовлення засобів маскування.

«Ми працюємо в цеху зранку до ночі, – каже журналістка, – не за нагороди. Ми це робимо для всіх нас, для всієї України. Це потрібно – підставляти плече нашим військовикам на фронті – тут, у тилу! Бо якщо ні, то фронт буде вже тут, у тилу! А найціннішою для всієї України буде наша Перемога! Попри все!»

Читайте також: Прапор з фронту – вінницьким волонтерам

  Оксана Мельник не з перших днів широкомасштабного вторгнення долучилась до когорти “Тетрісу”: «Мій чоловік – військовик, тому він з 24 лютого, як і всі адекватні, на нашому захисті. А я перші дні, оговтуючись від реалій того, що відбувалось, все шукала відповідь: що я можу зробити, де буду зараз корисна, де потрібна моя допомога? Тож перші пів року допомагала в шпиталі, згодом – у «Квадраті», а потім у «Тетрісі». Інакше не може бути: наші захисники там, по всій лінії фронту, за нас стоять, нас боронять, а ми тут – усі разом робимо все, щоби підставити їм плече, підтримати їх, щоб вони були впевнені – ми всі разом і вистоїмо! Головне й найдорожче – щоб Україна перемогла в цій жахливій борні!»

...Набагато довше набиралися букви, ніж відбувалось нагородження – привітали і знов до роботи: плетіння сіток, кікімор, організаційні питання, як забезпечувати сировиною для виготовлення виробів... Зокрема й питання про дровенята для буржуйки, якою опалюється цех, бо це одне зі складських приміщень колишнього заводу. І волонтери, навіть за температури в ньому 10 градусів, одягалися тепліше, але працювали! Кажуть: «Ми думали про наших воїнів, які на фронті, в яких умовах вони!? У порівнянні – ми тут у раю!»

Марина Тепленко

Джерело: Вінницька обласна організація НСЖУ

Фото з фейсбуку

м. Вінниця

10.03.2025